ПОВНОВАЖЕННЯ ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ

ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА

  • С. О. Халюк Національна академія внутрішніх справ
Ключові слова: статус, повноваження, компетенція, функції, конституційно-правовий статус, Вища рада правосуддя

Анотація

Халюк С. О. Повноваження Вищої ради правосуд-
дя: теоретико-правова характеристика. – Стаття.
Стаття присвячена науковому дослідженню те-
оретико-правових аспектів визначення юридич-
ного змісту категорії «повноваження Вищої радиправосуддя
». У межах дослідження здійснено спробу
наукового аналізу наявних доктринальних джерел
щодо співвідношення понять, які стосуються окрес-
леної проблематики, а саме: «повноваження», «ком-
петенція», «функції», «завдання», «предмети віда-
ння» тощо.
Зазначено, що в системі судової влади України
Конституція передбачила положення про такий кон-
ституційний орган, як Вища рада правосуддя (ст. 131).
Згідно з Законом України «Про Вищу раду правосуд-
дя» від 21 грудня 2016 р. Вища рада правосуддя – це
колегіальний і незалежний конституційний орган
державної влади та суддівського врядування, який
діє в Україні постійно для забезпечення незалежності
судової влади, її функціонування на засадах відпові-
дальності, підзвітності перед суспільством, форму-
вання доброчесного та високопрофесійного корпусу
суддів, дотримання норм Конституції і законів Укра-
їни, а також професійної етики в діяльності суддів і
прокурорів.
Отже, Вища рада правосуддя за оновленим
законодавством про судоустрій і статус суддів стала
єдиним органом, уповноваженим ухвалювати рішення
щодо призначення та звільнення суддів, переведення
їх до інших судів, застосування заходів дисциплінарної
відповідальності щодо суддів та прокурорів, вирішен-
ня інших кадрових питань. З огляду на це дослідження
особливостей функціонування Вищої ради правосуддя
як реформованого органу суддівського врядування є
сьогодні особливо актуальним.
Дослідження категорії «повноваження» потребує
системного підходу з огляду на відсутність однозначно-
го розуміння співвідношення повноважень з компетен-
цією, функціями, завданнями, предметами відання.
Такий підхід сприяє досягненню максимальної об’єк-
тивності за умови чітко визначеного методологічного
інструментарію.

Біографія автора

С. О. Халюк, Національна академія внутрішніх справ

кандидат юридичних наук, доцент,
доцент кафедри конституційного права та прав людини

Посилання

1. Органи виконавчої влади: питання компетенції :
монографія. Київ : КНЕУ, 2012. 255 с.
2. Словник української мови : в 11 томах / гол. ред.
кол. І.К. Білодід. Київ : Наукова думка, 1970–1980.
Т. 4. 840 с.
3. Популярна юридична енциклопедія / кол. авт. :
В.Г. Гіжевський, В.В. Головченко, В.С. Ковальський
(кер.) та ін. Київ : Юрінком Інтер, 2002. 528 с.
4. Тодыка Ю.Н., Яворский В.Д. Президент Украи-
ны: конституционно-правовой статус. Харків : Факт,
1999. 256 с.
5. Тихомиров Ю.А. Теория компетенции. Москва :
Юринформцентр, 2001. 355 с.
6. Кравченко В.В. Конституційне право України :
навч. посіб. 2-е вид. Київ : Атіка, 2002. 480 с.
7. Скакун О.Ф. Теорія держави і права : підручник.
Харків : Консум, 2005. 656 с.
8. Бахрах Д.Н. Административное право : учеб. для
вузов. Москва : НОРМА-ИНФРА, 2000. 640 с.
9. Бачило И.Л. Функции органов управления. Пра-
вовые проблемы оформления и реализации. Москва :
Юрид. лит., 1976. 198 с.
10. Дніпров О.С. Компетенція як елемент право-
вого статусу органів виконавчої влади. Вісник Націо-
нального університету «Львівська політехніка». Се-
рія «Юридичні науки». 2017. № 861. С. 257–262.
11. Словник української мови : в 11 томах / гол.
ред. кол. І.К. Білодід. Київ : Наукова думка, 1975. Т. 6.
832 с.
12. Юридична енциклопедія : в 6 т. / редкол. :
Ю.С. Шемшученко (гол. ред. кол.) та ін. Київ : Укр. ен-
цикл., 1998–2004. Т. 4 : Н–П. 2002. 717 с.
13. Державне управління: проблеми адміні-
стративно-правової теорії та практики / за заг. ред.
В.Б. Авер’янова. Київ : Факт, 2003. 384 с.
14. Голосніченко Д.І. Теорія повноважень, вітчиз-
няний і зарубіжний досвід їх формування : моногра-
фія. Київ : ГАМ, 2009. 356 с.
15. Шоптенко С.С. По поводу содержания компе-
тенции правоохранительных органов в сфере админи-
стративно-юрисдикционной деятельности. Националь-
ный юридический журнал: теория и практика. 2017.
№ 4 (Iulie). С. 63–66.
16. Потіп М.М. Щодо сутності компетенції органів
державної виконавчої влади та місцевого самовряду-
вання. Право і суспільство. 2012. № 6. С. 32–35.
17. Мозоль В.В. Адміністративно-правовий статус
посадової особи податкової міліції (організаційно-пра-
вовий аспект) : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07. Ір-
пінь, 2009. 206 с.
18. Конституція України : Закон України від
28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. Відомості Верховної
Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
19. Армаш Н.О. Поняття і сутність компетенції як
елементу адміністративно-правового статусу керівника
органу виконавчої влади. Вісник Академії митної служ-
би України. Серія «Право». 2009. № 2 (3). С. 48–53.
20. Удяк В.І. Компетенция органов государ-
ственной власти: понятие, сущность, особенности.
LegeaSiViata. 2013. № 11/2. С. 219–223.
Опубліковано
2021-11-05