ПРАВОВІ НАСЛІДКИ НЕДІЙСНОСТІ ПРАВОЧИНІВ
ОСНОВНІ АСПЕКТИ
Анотація
Цвігун Д. П. Правові наслідки недійсності право-
чинів: основні аспекти. – Стаття.
У статті розглянуто правочини як одну з базових ка-
тегорій цивільного права, оскільки вони обслуговують
усі його сфери та поширені практично у всіх його під-
галузях. Це пов’язано з тим, що вони є серед головних
юридичних засобів установлення та визначення змісту
правових зв’язків між учасниками цивільних право-
відносин, а також засобом, з яким пов’язується дина-
міка цивільних правовідносин.
Визначено, що під правочином варто розуміти дію
дієздатного суб’єкта цивільного права, яка спрямова-
на на встановлення, зміну та припинення цивільних
прав і обов’язків, які не суперечать праву і спрямовані
на задоволення особистих прав та інтересів чи прав та
інтересів інших осіб.
Встановлено, що правочини відрізняються за озна-
ками від інших дій юридичного характеру. У законодав-
чому визначенні були вказані лише дві такі головні оз-
наки правочину: це завжди дії фізичних і юридичних
осіб; ці дії завжди спрямовані на досягнення конкрет-
ного юридичного результату – встановлення, зміну чи
припинення цивільних правовідносин.
Встановлено, що залежно від ознак, які визначає
законодавство, вчені класифікують правочини на певні
види чи групи. Варто зазначити, що єдиного переліку
класифікаційних груп правочинів не існує, оскільки
під час поділу правочинів на види використовуються
різні класифікаційні ознаки. У наведених класифіка-
ціях використовується певний принцип поділу, а саме
дихотомії, згідно з яким правове явище класифікуєть-
ся за способом поділу на дві протилежності.
Встановлено, що недійсним правочином визнається
такий правочин, який спрямований на настання пев-
них наслідків, але через невідповідність вимогам чин-
ного законодавства їх не спричиняє. Тобто зроблені дії
не створюють юридичних наслідків, бо не відповідають
юридичному факту, який встановило законодавство.
Визначено, що недійсність правочину виникає
внаслідок того, що дія схожа на правочин, але за своєю
природою вона не є релевантною його характеристи-
кам. Дії, що підпадають під склад недійсності правочи-
ну, є неправомірними. Вчені визначають такі підстави
недійсності правочинів: дефекти (незаконність) змісту
правочину, дефекти (недотримання) форми, дефекти
суб’єктного складу, дефекти волі (невідповідність волі
та волевиявлення).
Посилання
но-правові документи : зразки заяв, скарг, договорів,
заповітів, доручень, контрактів, актів з цивільно-пра-
вових питань. К. : Наукова думка, 2001. 318 с.
2. Харитонов Є.О., Харитонова О.І., Старцев О.В.
Цивільне право України : підручник. Вид. 3, перероб.
і доп. К. : Істина, 2011. 808 с.
3. Цивільне та сімейне право ч. 1 : навч.-метод. по-
сібник. Одеса : Фенікс, 2014. 216 с.
4. Гутников О.В. Недействительные сделки в граж-
данском праве. Теория и практика оспаривания. М. :
Бератор-Пресс, 2003. 576 с.
5. Цивільний кодекс України : Закон
України від 16.01.2003 р. № 435-IV. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text
(дата звернення: 01.09.2021 р.).
6. Майданик Р.А., Бервено С.М., Майданик Н.І.,
Тімуш І.С., Волосенко І.В. Аномалії в цивільному пра-
Випуск 3(38), 2021 43
ві України : навч.-практ. посіб. Київський національ-
ний ун-т ім. Тараса Шевченка. Юридичний факультет.
К. : Юстініан, 2007. 912 с.
7. Шевченко Я.М., Бошицький Ю.Л., Бабас-
кін А.Ю., Венецька М.В., Кучеренко І.М. Актуаль-
ні проблеми цивільного права і цивільного процесу в
Україні. К., 2005. 456 с.
8. Музика Л.А. Цивільне право України : посібник.
Академія адвокатури України ; Школа адвокатської
підготовки. К. : Прецедент, 2006. 218 с.
9. Цивільне право України : навчальний посібник.
К., 2004. 224 с.
