ЩОДО ПИТАННЯ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ЕМБРІОНА:НАЦІОНАЛЬНИЙ ТА МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД
Анотація
Байрачна Л. К., Микитенко К. А. Щодо питання правового статусу ембріона: національний та міжнародний досвід. – Стаття. У статті розглянуто проблеми, пов’язані з реалізацією права на життя, яке в контексті розвитку світової цивілізації набуває нового змісту. Встановлено, що нині відсутнє єдине визначення початку людського буття, а наявні лише деякі позиції – ембріональна, натусіальна і концепція внутрішньоутробного розвитку. Крім того, є різні підходи щодо розуміння правого статусу ембріона, а саме абсолютиський, ліберальний та помірний. Порушуються дискусійні питання щодо наділення ще ненародженої дитини правосуб’єктністю, визнання ембріона суб’єктом або об’єктом цивільних правовідносин, встановлення того, чи є людський ембріон частиною організму матері, або ж це початок нового, самостійного життя, для якого є необхідним особливий правовий захист. Визначено, що в українському законодавстві право на життя людини починається з моменту народження, а держава гарантує і захищає це право, але період пренатальної стадії розвитку особи залишається поза правовим регулюванням країни, адже ембріон не наділяється правосуб’єктністю. Підкреслено, що загалом право на життя знайшло своє втілення в багатьох міжнародно-правових актах, зокрема в Загальній декларації прав людини, Міжнародному пакті про громадянські й політичні права, Конвенції про права дитини, а також у конституціях різних країн. На жаль, лише в деяких зазначено право на життя ембріона або надано розширене тлумачення права на життя, що включає право на життя ще ненародженої дитини. З аналізу судових рішень Європейського суду з прав людини можна констатувати, що на європейському рівні відсутня єдина думка щодо статусу ембріона/плоду, однак визнається, що він належить до людського роду. Наголошується, що, попри наявність великої кількості судових рішень та роз’яснень із боку договірних держав щодо права на життя, є нагальна потреба у встановленні єдиного підходу стосовно питання правового статусу ембріона, надання йому особливої правосуб’єктності та законодавче регулювання наслідків, пов’язаних із цим.
Посилання
2. Гончаренко О. Питання конституційного закріплення права на життя ненародженої дитини. Право України. 2010. № 5. С. 90–95.
3. Кому предоставлено право на жизнь? Права женщин и пренатальные гарантии в свете прав человека и сравнительного правоведения. URL: https://www.awid.org/sites/default/files/atoms/files/rtl_ru_7_11_2016_final.pdf (дата звернення: 10.12.2021)
4. Щербина Є.М., Гердова К.О. Правовий статус ембріона людини. Актуальні проблеми вітчизняноїюриспруденції. 2017. № 6. Том 3. С. 36–40.
5. Островська Б.В. Міжнародно-правове регулювання права людини на життя в контексті біоетики :монографія. Київ : Логос, 2019. 604 с.
6. Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.
7. Борщевська О.М., Даниленко С.К. Цивільно-правовий аспект запобігання обороту фетальнихтканин та ембріонів людини як елемент охорони права людини на стадії ембріогенезу. Південноукраїнський правничий часопис. 2017. № 3. С. 58–61.
8. Цивільний кодекс України : Закон Українивід 16 січня 2003 р. № 435-IV / Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2003. №№ 40-44. Ст. 356
9. Paton v. United Kingdom. European Commission of Human Rights. 13 May 1980 (1981) 3 E.H.R.R. 408. Application N 8416/78. URL: http://www. globalhealthrights.org/wp-content/uploads/2013/10/ EComHR-1980-Paton-v.-United-Kingdom-X.-v.-United-Kingdom.pdf (дата звернення: 10.12.2021)
10. Рішення Європейського суду з прав людини у справі Парілло проти Італії від 27 серпня 2015 року (Заява № 46470/11). URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-157263 (дата звернення: 10.12.2021)
11. Беседкіна Н.І. Права ненародженої дитини.Держава і право : збірник наук. праць. 2006. № 4. С. 57–63.
12. Огірко О.В. Права людського ембріону. Матеріали VI Національного Конгресу з біоетики з міжнародною участю, 20–23 вересня 2010 р., Київ. Київ, 2010. С. 63–68.
13. Сімейний кодекс України : Закон України від 10 січня 2002 р. № 2947-III / Верховна Рада Укра- їни. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2002. № 21-22. Ст. 135.
14. Загальна декларація прав людини 1948 р. URL:http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_015 (дата звернення: 10.12.2021)
15. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, ратифікований Указом Президії Верхов-ної Ради Української РСР № 2148-VIII (2148-08) від 19.10.1973 р.
16. American Convention on Human Rights (прийнята в Сан Хосе, Коста-Ріка, 22.11.1969 р.). URL:http://www.hrcr.org/docs/American_Convention/oashr.html (дата звернення: 10.12.2021)
17. Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, opened for signature in Rome on 4 November 1950. URL: https://rm.coe.int/1680063765. (дата звернення: 10.12.2021)
18. Case of Vo v. France. URL: http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-61887 (дата звернення: 10.12.2021)
19. Case of A, B and C v. Ireland. URL: http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-102332. (дата звернення:10.12.2021)
20. Конвенція про права дитини від 20.11.1989 р.,затв. Резолюцією 50/15 Генеральної Асамблеї ООН від
21.12.1995 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_021 (дата звернення: 10.12.2021)
21. Шрамова О.С. Справа про початок людського життя. Кримінальне право та кримінологія. Часопис Київського університету права. 2020. № 3. С. 320–324.