АНАЛІЗ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ МОДЕЛІ ПЕРЕХІДНОГО ПРАВОСУДДЯ В СУЧАСНОМУ МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ

  • В. В. Філатов
Ключові слова: загальнонаукові методи, методо­логія дослідження, міжнародно-правове явище, пере­хідне правосуддя, спеціально-правові методи, сфера застосування

Анотація

Філатов В. В. Аналіз методів дослідження моделі перехідного правосуддя в сучасному міжнародному праві. – Стаття. Стаття присвячена дослідженню сутності та сфери застосування загальнонаукових та спеціальноправових методів у процесі аналізу моделі перехідного пра- восуддя. Ключовою гіпотезою для написання статті є відсутність у теорії міжнародного права комплексного бачення методологічних засад дослідження окремих міжнародно-правових явищ. На думку автора, подібна проблема виникла внаслідок існування об’єктивних і суб’єктивних чинників. До числа об’єктивних чинників автором віднесено: відсутність чітко окресленого понятійного апарату перехідного правосуддя в теорії міжнародного права; розгалуженість міжна- родно-правових актів у сфері перехідного правосуддя; багатосуб’єктність нормотворчого процесу на міжнародно-правовому рівні; відсутність єдиної правозастосовної практики. До суб’єктивних чинників, на думку автора, варто зарахувати: обмеженість наукових пошуків внутрішньодержавним правом; політизованість та ідеологізованість досліджень міжнародно-правових явищ; обмеженість національним контекстом перехідного правосуддя. Автор систематизує в окремі групи загальнонаукові та спеціальноправові способи пізнання міжнародно-правових явищ. На підставі такого розподілу автор детально аналізує поняття та сутність кожного наукового методу. До числа загально-наукових методів дослідження моделі перехідного правосуддя автор відносить: історичний метод, метод аналізу та синтезу, діалектичний метод, метод дедукції та індукції, синергетичний метод, метод прогнозування та моделювання, системно-функціональний та лінгвістичний методи. Автором обгрунтовано доцільність використання в процесі аналізу моделі перехідного правосуддя таких спеціальноправових методів: формально-юридичний метод, метод еволюційної епістемології та аксіологічний метод.

Біографія автора

В. В. Філатов

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри цивільного, господарського та екологічного права

Посилання

1. Костицький М.В. Ключові підходи до методо­логії пізнання української історико-правової дійсно­сті. Право. 2015. № 12. С. 12–17.
2. Мінченко О.В. Плюралізм методологічних підходів у юридико-лінгвістичному дослідженні. Філософські та методологічні проблеми права. 2017. № 2 (14). С. 51–62.
3. Сурілов О.В. Теорія держави і права: підруч­ник. Одеса : Астропринт. 1998. 224 с.
4. Завгородній В.А. Теоретичний інструмента­рій дослідження феномену впливу практики Європей­ського суду з прав людини на юридичну діяльність в Україні. Вісник ЛДУВС імені Е. О. Дідоренка. 2019. № 1 (85). С. 20–30.
5. Антонова О.Р. Методологія дослідження пра­вових інститутів шлюбу та сім’ї. Філософські та мето­дологічні проблеми права. 2017. № 2 (14). С. 78–90.
6. Ялі М.Х. Синергетичний підхід у сучасних дослідженнях міжнародних відносин. Проблеми між­народних відносин. 2012. №. 4. С. 112–123.
7. Шевчук Р. Ще раз про діалектичний метод у правознавстві. Підприємництво, господарство і право. 2016. № 11. С. 216–219.
8. Козюбра Н.И. Юридическая наука и пер­спективное прогнозирование. Методологические проблемы юридической науки. Київ : Наукова думка, 1990. С. 27–36.
9. Лоскутов Т. Догматичний та аксіологічний підходи до визначення предмету правового регулю­вання у кримінальному процесі. Юридичний вісник. 2014. № 3. С. 221–225.
10. Поппер К. Эволюционная эпистемология. Эво­люционная эпистемология и логика социальных наук: Карл Поппер и его критики. Москва : Эдиториал УРСС. 2006. С. 57–75.
11. Бондаревич І. Аксіома як методологічне під­грунття знання. Вісник КНТЕУ. 2017. № 2. С. 140–150.
12. Антоненко В.Ф. Щодо проблем ефективності міжнародного права. Вісник Харківського Нац. ун-ту імені В. Н. Каразіна. 2013. № 1042. С. 58–60.
Опубліковано
2022-02-10