УЧАСТЬ ПСИХОЛОГА ТА ПЕДАГОГА ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ДОПИТУ НЕПОВНОЛІТНЬОГО У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ, ДРУЖНЬОМУ ДО ДИТИНИ

  • М. В. Червінко
Ключові слова: неповнолітній, психолог, педагог, спеціаліст, допит неповнолітнього, кримінальне прова­дження, дружнє до дитини, методика «Зелена кімната»

Анотація

Червінко М. В. Участь психолога та педагога під час проведення допиту неповнолітнього у кримінальному провадженні, дружньому до дитини. – Стаття. У статті проаналізовано норми міжнародних стандартів та погляди науковців на вибір спеціаліста (психолога чи педагога) для залучення під час проведення допиту неповнолітнього потерпілого, свідка, підозрюваного у кримінальному провадженні. КПК передбачає альтернативу такого вибору, яка залежить від власної думки слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду. Запропоновано залучати психолога у всіх випадках проведення допиту за методикою «Зелена кімната»; для допиту неповнолітнього потерпілого чи свідка; у разі необхідності застосування спеціальних психологічних технік (наявність психологічних відхилень, різкі зміни емоційного стану, поведінки, замкнутість тощо, нездатність дитини вільно розповісти про подію, яка відбулась, через вік). У разі допиту неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого доцільно залучати педагога, з яким у неповнолітнього є взаємодовірчий контакт, якщо такого педагога немає – залучати психолога. Підкреслено, що під час проведення допиту непов- нолітнього не обов’язково залучати особу однієї статі з допитуваним. Ця норма також відсутня у міжнарод-них стандартах, пов’язаних з правосуддям, дружнім до дитини. Неповнолітні особи чоловічої статі можуть краще іти на контакт з жінками та соромитись розповідати певні факти та події у присутності дорослих чоловіків. Під час вибору особи, яка буде проводити допит неповнолітнього, слід звертати увагу на компе- тентність цієї особи, її вміння налагоджувати контакт з дітьми, завоювати довіру дитини, можливість брати участь у проведенні слідчих (розшукових) дій. Під час вибору особи, яка буде проводити допит, слід враховувати думку дитини та її законного представника та попередньо врахувати побажання щодо статі спеціаліста. Рішення про залучення для допиту неповнолітнього особи однієї з ним статі повинно прийматись у кожному випадку індивідуально, залежно від обставин справи. З метою забезпечення найкращих інтересів дитини у кримінальному провадженні слід створити максимально комфортні умови для проведення допиту неповнолітнього без його повторної травматизації.

Біографія автора

М. В. Червінко

ад’юнкт кафедри кримінального процесу та криміналістики факультету № 1

Посилання

1. Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насиль­ства. Ратифікована Законом України від 20 червня 2012 року. Офіційний переклад. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/card/994_927 (дата звернення: 23.11.2021).
2. Керівні принципі Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей, ухва­лені Комітетом міністрів Ради Європи : Програма Ради Європи від 17 листопада 2010 р. URL: https:// rm.coe.int/16804c2188 (дата звернення: 26.11.2021).
3. Андриянова О.Ю. Особенности судопроизвод­ства по уголовным делам о преступлениях несовершен­нолетних : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09. Влади­мир, 2006. 193 с.
4. Давидова О.В. Використання спеціальних пси­хологічних знань щодо дітей як учасників досудового розслідування. Актуальні проблеми досудового розслі­дування та судового розгляду злочинів проти стате­вої свободи та статевої недоторканості дітей, шляхи їх вирішення: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 19 черв. 2020 р.). Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2020. С. 79–82.
5. Куриленко Д.В. Завдання та функції педагога та психолога у кримінальному провадженні. Вісник ХНУВС. 2015. № 1 (68). С. 64–71.
6. Мельник О., Попович М. Допит неповноліт­нього потерпілого у кримінальному провадженні: синергетичний підхід. Ювенальна деліктологія: діти як жертви, діти як правопорушники : матері­али Всеукр. наук.-практ. семін. (м. Дніпро, 8 жовт. 2020 р.). Дніпро : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ, 2020. С. 69–72.157
7. Павлова Н.В. Використання демонстраційних засобів (анатомічних ляльок) під час допиту малоліт­ньої особи. Науковий вісник Дніпропетровського дер­жавного університету внутрішніх справ: науковий журнал. 2020. № 1 (104). С. 215–220.
8. Павлова Н.В. Обов’язкова участь психолога під час допиту дитини, постраждалої від насиль­ства. Актуальні проблеми досудового розслідування та судового розгляду злочинів проти статевої сво­боди та статевої недоторканості дітей, шляхи їх вирішення : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 19 черв. 2020 р.). Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2020. С. 233–236.
9. Павлова Н.В. Роль спеціаліста у прове­денні допиту малолітньої особи, постраждалої від насильства. Криміналістичний вісник: наук.-практ. зб./ [редкол.: І.М. Охріменко (голов. ред.) та ін.]; ДНДЕКЦ МВС України; НАВС. Київ : ДНДЕКЦ МВС України, 2020. № 2 (34). С. 7–15.
10. Бычков А. Н. Участие педагога в уголовном судопроизводстве : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09. Ижевск, 2007. 28 с.
11. Загамула В.В. Особливості допиту потерпі­лого під час розслідування втягнення неповнолітніх у заняття проституцією. Прикарпатський юридичний вісник. 2017. № 1(16), том 2. С. 217–221.
12. Бєлан С.В., Луценко Т.О. Особливості залу­чення спеціаліста-психолога у кримінальному про­цесі. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2010. Вип. 7. С. 28–36.
13. Тетерятник Г.К. Гарантії забезпечення прав і законних інтересів неповнолітніх у кримінальному провадженні. Південноукраїнський правничий часо­пис. 2017. № 1. С. 115–119.
14. Романюк В.В. Деякі особливості допиту неповнолітнього підозрюваного у кримінальному про­вадженні. Право і безпека. 2016. № 4 (63). С. 81–85.
15. Гірук В.В. Тактика допиту малолітніх потер­пілих від насильницьких злочинів : дис. … канд. юр. наук : 12.00.09/ Національна академія внутрішніх справ. Київ, 2021. 250 с.
16. Готвянська А.М. Тактика допиту непов­нолітнього, втягнутого у злочинну діяльність (окремі аспекти). Вісник ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка. 2019. Вип. 2 (86). С. 246–257.
17. Салманова О.Ю. Особливості допиту мало­літньої або неповнолітньої особи на стадії досудового розслідування. Науковий вісник Ужгородського націо­нального університету. Серія Право. 2017. Випуск 43. Том 4. С. 174–177.
18. Кагляк І.І. Проведення допиту дитини, яка є постраждалою від сексуального насильства. Актуальні проблеми досудового розслідування та судового роз­гляду злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості дітей, шляхи їх вирішення : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 19 черв. 2020 р.). Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2020. С. 117–120.
19. Нікітіна-Дудікова Г.Ю. Тактика допиту мало­літніх потерпілих від злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості. Юридична психологія. 2020. № 1(26). С. 77–84.
20. Швед О.В. Інтерв’ювання дітей – жертв і свідків сексуального та домашнього насильства. Соці­альна робота в Україні: теорія і практика. 2008. № 4. С. 130–140.
21. Захаренко Л.М. Особливості психологічного супроводження слідчих (розшукових) дій за участю дітей, які стали свідками чи жертвами сексуального насильства. Актуальні проблеми досудового розсліду­вання та судового розгляду злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості дітей, шляхи їх вирішення: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 19 черв. 2020 р.). Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2020. С. 98–101.
22. Кочура О.О. Неповнолітній потерпілий як учасник кримінального провадження : монографія. Харків : НікаНова, 2015. 249 с.
23. Ярмусь М.І. Проведення допиту дитини в спе­ціально обладнаному приміщенні із залученням муль­тидисциплінарної команди фахівців і застосуванням засобів відеофіксації. Актуальні проблеми досудового розслідування та судового розгляду злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості дітей, шляхи їх вирішення: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 19 черв. 2020 р.). Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2020. С. 367–370.
24. Васкэ Е.В. К вопросу об участии специали­ста-психолога в подготовке и проведении допроса несо­вершеннолетнего, потерпевшего от сексуального наси­лия. Журнал «Психология и право». 2012. № 2. С. 1–13.
Опубліковано
2022-02-10