СЕКСУАЛЬНІ ДОМАГАННЯ ЯК ФОРМА ҐЕНДЕРНО ЗУМОВЛЕНОГО НАСИЛЬСТВА

Анотація

Руфанова В. М. Сексуальні домагання як форма ґендерно зумовленого насильства. – Стаття. У статті автором досліджується одна з форма ґендерно зумовленого насильства – сексуальні домагання. Сексуальні домагання як прояв ґендерно зумовленого насильства, сягають корінням у патріархальні відносини між чоловіками та жінками, коли воля та бажання чоловіка вважалися основною, домінуючою, завжди правильною, а думка жінки – другорядною, її не прийнято навіть з’ясовувати. Існуванняв суспільній свідомості стереотипів про те, що за замовчуванням чоловік головний, він володар, йому все дозволено, призвело до того, що чоловіки вважають, що можуть собі дозволити небажані, принизливі для жінки коментарі, дотики, чіпляння тощо. Сьогодні спостерігається формування концепції посягання на людську гідність, яка включає не тільки фізичну травму в контексті спричинення шкоди фізичному здоров’ю у разі зґвалтування, нанесення тілесних ушкоджень під час вчинення домашнього насильства тощо. Посягання на людську гідність охоплює й ті негативні емоції, яких зазнала жертва. Реалії такі, що межі насильства та межі заподіяної травми розмиваються. Не важливо, чи особі заподіяли фізичної шкоди, чи внаслідок вербальних висловлювань вонd отримала психоемоційну травму – обидва випадки будуть насильством та спричиняють школу фізичному та ментальному здоров’ю особи. Сексуальні домагання як форма ґендерно зумовленого насильства є безпосередньо приниженням іншої особи та прямим посяганням на її гідність. Найбільш характерними ознаками сексуальних домагань є наступні. Сексуальні домагання є проявом дискримінації, особливо коли жінка має вагомі підстави вважати, що її відмова може нашкодити її працевлаштуванню, найму та просуванню службовими сходами включно, або коли це створює вороже середовище на роботі, зміна ставлення з боку керівництва тощо. Це завжди дії сексуального характеру, тобто це завжди активна діяльність однієї особи по відношенню до іншої. Форма прояву: вербальна, невербальна або фізична. Ці дії можуть виражатися у словесній формі (різного роду коментарі, неоднозначні натяки, небажане запрошення чи вимога, поширення пліток), невербальній (похітливий погляд, вираз обличчя, міміка чи жест, що асоціюється з сексуальністю) або в фізичній формі (обійми, поцілунки, доторкання, поплескування, щипок, пестощі). Поведінка завжди не бажана та настирлива для жертви, тобто вона нав’язана правопорушником. Жертва завжди сприймає ці дії як образливі, принижуючі та залякуючі. Метою або наслідком такої поведінки завжди є приниження особи. Така поведінка у більшості випадків може бути образливою та може ста-новити загрозу здоров’ю та безпеці. Своєю чергою приниження та образа особи створює сприятливе середовище для страждань особи, пригнічення її психологічного стану. Наслідком приниження є втрата особою впевненості в собі, втрата самоповаги, формування заниженої самооцінки. В результаті таких процесів у свідомості людини формується враження про особисту неповноцінність, що вона не гідна поважливого ставлення до себе. Такі емоції є несумісними з людською гідністю. Вчиняються як з боку незнайомих людей (у разі сексуальних домагань у гро- мадських місцях, громадському транспорті, мережі Інтернет), так і з боку осіб, пов’язаних з жертвою відносинами трудової, службової, матеріальної чи іншої взаємодії (керівники, колеги або треті особи). Спричиняють фізичну, психологічну, сексуальну чи економічну шкоду.