СЕКСУАЛЬНІ ДОМАГАННЯ ЯК ФОРМА ҐЕНДЕРНО ЗУМОВЛЕНОГО НАСИЛЬСТВА

  • В. М. Руфанова
Ключові слова: сексуальні домагання, ґендерно зумовлене насильство, дискримінація, ґендер

Анотація

Руфанова В. М. Сексуальні домагання як форма ґендерно зумовленого насильства. – Стаття. У статті автором досліджується одна з форма ґендерно зумовленого насильства – сексуальні домагання. Сексуальні домагання як прояв ґендерно зумовленого насильства, сягають корінням у патріархальні відносини між чоловіками та жінками, коли воля та бажання чоловіка вважалися основною, домінуючою, завжди правильною, а думка жінки – другорядною, її не прийнято навіть з’ясовувати. Існуванняв суспільній свідомості стереотипів про те, що за замовчуванням чоловік головний, він володар, йому все дозволено, призвело до того, що чоловіки вважають, що можуть собі дозволити небажані, принизливі для жінки коментарі, дотики, чіпляння тощо. Сьогодні спостерігається формування концепції посягання на людську гідність, яка включає не тільки фізичну травму в контексті спричинення шкоди фізичному здоров’ю у разі зґвалтування, нанесення тілесних ушкоджень під час вчинення домашнього насильства тощо. Посягання на людську гідність охоплює й ті негативні емоції, яких зазнала жертва. Реалії такі, що межі насильства та межі заподіяної травми розмиваються. Не важливо, чи особі заподіяли фізичної шкоди, чи внаслідок вербальних висловлювань вонd отримала психоемоційну травму – обидва випадки будуть насильством та спричиняють школу фізичному та ментальному здоров’ю особи. Сексуальні домагання як форма ґендерно зумовленого насильства є безпосередньо приниженням іншої особи та прямим посяганням на її гідність. Найбільш характерними ознаками сексуальних домагань є наступні. Сексуальні домагання є проявом дискримінації, особливо коли жінка має вагомі підстави вважати, що її відмова може нашкодити її працевлаштуванню, найму та просуванню службовими сходами включно, або коли це створює вороже середовище на роботі, зміна ставлення з боку керівництва тощо. Це завжди дії сексуального характеру, тобто це завжди активна діяльність однієї особи по відношенню до іншої. Форма прояву: вербальна, невербальна або фізична. Ці дії можуть виражатися у словесній формі (різного роду коментарі, неоднозначні натяки, небажане запрошення чи вимога, поширення пліток), невербальній (похітливий погляд, вираз обличчя, міміка чи жест, що асоціюється з сексуальністю) або в фізичній формі (обійми, поцілунки, доторкання, поплескування, щипок, пестощі). Поведінка завжди не бажана та настирлива для жертви, тобто вона нав’язана правопорушником. Жертва завжди сприймає ці дії як образливі, принижуючі та залякуючі. Метою або наслідком такої поведінки завжди є приниження особи. Така поведінка у більшості випадків може бути образливою та може ста-новити загрозу здоров’ю та безпеці. Своєю чергою приниження та образа особи створює сприятливе середовище для страждань особи, пригнічення її психологічного стану. Наслідком приниження є втрата особою впевненості в собі, втрата самоповаги, формування заниженої самооцінки. В результаті таких процесів у свідомості людини формується враження про особисту неповноцінність, що вона не гідна поважливого ставлення до себе. Такі емоції є несумісними з людською гідністю. Вчиняються як з боку незнайомих людей (у разі сексуальних домагань у гро- мадських місцях, громадському транспорті, мережі Інтернет), так і з боку осіб, пов’язаних з жертвою відносинами трудової, службової, матеріальної чи іншої взаємодії (керівники, колеги або треті особи). Спричиняють фізичну, психологічну, сексуальну чи економічну шкоду.

Біографія автора

В. М. Руфанова

кандидатка юридичних наук, доцентка,докторантка кафедри кримінального права та кримінології

Посилання

1. Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвен­ція). Довідник для членів парламенту. Київ : К.І.С. 2014. 101 с.
2. Добробут і безпека жінок. Дослідження насиль­ства над жінками в Україні. ОБСЕ. 2019. 120 с. URL: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmk aj/viewer.html?pdfurl=https%3A%2F%2Fwww.osce. org%2Ffiles%2Ff%2Fdocuments%2F0%2F8 %2F440318_0.pdf&clen=3217429&chunk=true (дата звернення 01.12.2021).
3. Центр розвитку Організації економічного спів­робітництва та розвитку (OECD). Україна. Соціальні інститути і ґендерний індекс. 2014. URL: https://www. genderindex.org/wp-content/ uploads/files/datasheets/ UA.pdf. (дата звернення 03.12.2021).
4. Сase of Špadijer v. Montenegro. The European Court of Human Rights. Страсбург. 9 листопада 2021. URL: https://hudoc.echr.coe.int/fre#{%22tabview%22:[%22 document%22],%22itemid%22:[%22001-212970%22]} (дата звернення 10.12.2021).
5. Fourth World Conference on Women Beijing Declaration. URL : https://www.un.org/womenwatch/ daw/beijing/platform/declar.htm/ (дата звернення 11.12.2021).
6. Про забезпечення рівних прав та можливо­стей жінок та чоловіків. Закон України від 8 вересня 2005 року № 2866-IV. Відомості Верховної Ради Укра­їни. 2005. № 52. С. 26.
7. Перес Кріадо, Керолайн. Невидимі жінки. Як вижити у світі, де навіть цифри брешуть на користь чоловіків. пер. з англ. мови Ірини Гнатковської. Хар­ків : Віват. 2021. 416 с.
8. Конвенція МОП № 190 та Рекомендація МОП № 206 Короткий огляд. URL: chrome-extension:// efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/viewer.html?pdfu rl=http%3A%2F%2Femployers.org.ua%2Fmedia% 2F1.At%2520a%2520glance_ILO%2520C% 2520190%2520R%2520206_UKR.pdf&clen= 1978251&chunk=true (дата звернення 13.12.2021).
9. Про затвердження Методичних рекомен­дації щодо ідентифікації випадків ґендерної дис­кримінації та механізм надання правової допомоги. Наказ міністрества Юстиції України від 12.03.2019 № 33. URL: https://zakononline.com.ua/documents/ show/112397___112397.
10. Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насиль­ству та боротьбу з цими явищами та пояснювальна доповідь. Стамбул. 11 травня 2011. 196 с. URL: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindm kaj/viewer.html?pdfurl=https%3A%2F%2Frm.coe. int%2F1680093d9e&clen=1379952 (дата звернення 13.12.2021).
Опубліковано
2022-02-10