ОКРЕМІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ВЕЛИКОБРИТАНІЇ ТА США

Анотація

Корнута Л. М., Неугодніков А. О. Окремі аспекти професійної підготовки публічних службовців: зарубіжний досвід Великобританії та США. – Стаття. У статті розглянуто та висвітлено проблематику питання професійного навчання та професійної підготовки публічних службовців України. Акцентовано на зарубіжному досвіді професійного розвитку публічних службовців Великобританії та США. Зазначається, що стрімкий розвиток суспільних відносин у різних сферах функціонування публічних управлінських процесів, а також активне застосування інформацій- них комунікацій у публічному управлінні породжують принципово нові підходи до багатьох інституцій у публічній сфері. Активні зміни в системі управління, застосування електронного врядування, а також підходи до провадження новітнього управління кадровим потенціалом, що породжено наслідками пандемії COVID-19 диктують нові стандарти особи публічного службовця. Публічні службовці мають відповідати тенденціям новітнього управління, володіти теоретичними знаннями зі сфери управління та адміністрування, а також мають бути здатні ефективно та своєчасно реагувати на такі активні зміни, а також володіючи високими професійними та моральними якостями, бути психологічно стійкими. Окрім того, важливим для ефективного управлінського процесу є врахування зарубіжного досвіду розвинених країн у процес управління та процес формування кадрового забезпечення публічних службовців. Акцентовано, що у сфері публічного управління постала значна потреба суттєвого підвищення професійності публічних службовців, що має забезпечити ефективні та результативні управлінські рішення, а також здатність реалізову-вати публічну політику повною мірою навіть у період карантинних обмежень та адаптивного карантину з урахуванням інноваційних підходів та технічних можливостей. Одним із джерел налагодження процесу ефективного професійного розвитку публічних службовців є використання зарубіжного досвіду країн, які мають сталий та практично орієнтований механізм професійного розвитку службовців. У такому аспекті актуальними та важливими для нашої держави є вивчення та запозичення зарубіжного досвіду тих країн, які демонструють позитивні практики у питаннях професійного розвитку та підвищення кваліфікації. Втім, переймати такий досвід треба обережно та поступово, зважаючи на особливості побудови правової системи, системи публічного управління, особливостей підготовки кадрів для держави тощо. Зокрема, у питаннях професійного розвитку державних службовців важливим та цікавим є зарубіжний досвід Великобританії та Сполучених Штатів Америки. Визначено, що відповідальність за функціонування системи професійного навчання публічних службовців у Великобританії покладена на такі органи, як Комісія з державної служби та Рада з питань навчання і розвитку державної служби. Також функціонує центральний навчальний заклад – Національна урядова школа. Є ціла низка програм професійного розвитку. Усі програми такого професійного розвитку мають бути акредитовані у встановленому порядку. У той же час професійна підготовка публічних службовців у США, де функціонує відкрита система публічної служби, відбувається за трьома основними напрямами: на рівні вищих навчальних закладів та закладів освіти, спеціалізованих інституцій з організації тренінгів із підвищення кваліфікації для публічних службовців та приватних ініціатив професійного навчання в різних напрямах, що організовуються для публічних та державних службовців різних сфер та рівнів управління. Велика кількість інституцій, які спеціалізуються на професійному навчанні службовців у кожному окремому штаті та на рівні федерації, стала результатом збалансованої державної політики та політики адміністрації із забезпечення багатовекторності в підготовці управлінських кадрів у державних установах США. Для підготовки висококваліфікованих службовців створюються, постійно переглядаються та вдосконалюються спеціальні державні програми. З’ясовано, що основними проблемами забезпечення професійного розвитку публічних службовців в Україні є, по-перше, декларативність підходів та самого процесу, що передбачає професійний розвиток та підвищення компетентності, по-друге, дещо застарілий підхід до процесу навчання службовців, форм навчання та інструментарію, що його забезпечують, по-третє, відсутність чітких процедур, щодо кар’єрного росту та різноманітних заохочень у разі проходження професійного навчання та підвищення кваліфікації, по-четверте, відсутність державної фінансової підтримки та підтримки самого органу в питаннях професійного розвитку та самому процесі такого розвитку.