ЗБЕРЕЖЕННЯ ГЕНОФОНДУ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ЯК ОДНЕ З ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ЕКОЛОГІЧНОГО ПРАВА

Анотація

Колесниченко Н. О., Коваленко І. І. Збереження генофонду українського народу як одне з фундаментальних завдань екологічного права. – Стаття. У статті розглянуто взятий Україною на себе обов’язок збереження генофонду українського народу, поняття генофонду, характерні особливості українського генофонду, шляхи виконання та можливі програми, спрямовані на його збереження. Визначено поняття генофонду як сукупності усіх генів однієї популяції або виду організмів, у межах яких вони характеризуються певною частотою. Констатовано, що ще 1990 року в Декларації про державний суверенітет України було проголошено обов’язок держави дбати про генофонд народу. Додатково цей обов’язок закріплено Конституцією України та Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я». Акцентовано на тому, що українці є складником популяційно-генетичного Біобанку народонаселення ПівнічноїЄвразії, а генофонд українського народу має чимало характерних лише для нього рис, зокрема те, що 90% українського генофонду сумарно становлять 7 гаплогруп, а спектр і частоти Y-хромосомних гаплогруп у популяціях українців хоча і є типовими для Східної Європи, але характеризуються більшою генетичною різноманітністю за набором і частотами ліній Y-хромосоми. Зазначено, що з часу декларування обов’язку збереження генофонду реальних кроків щодо його виконання українська держава та її органи не демонстрували або демонстрували в обмеженому вигляді. Водночас встановлено, що на генофонд впливає чимало факторів, серед яких, зокрема, стан навколишнього природного середовища, інфекційні захворювання тощо, і запропоновано шлях виправлення такої ситуації. Через аналіз наукової доктрини визначено, що здебільшого способи збереження генофонду українського народу знаходяться в соціальній площині, у розвитку медицини і науки загалом, боротьбі із захворюваннями, які впливають на генетику, в регуляції міграції тощо. На підставі дослідження сформовано висновок, що генофонд українського народу вирізняється цілим пластом особливостей, є унікальним та неповторним, тому конституційний обов’язок його збереження має не ігноруватись як державою, так і її громадянами – українським народом.