ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ ЩОДО НЕСЛОВ’ЯНСЬКИХ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН (1945–1948 РР.)
Анотація
Дедурін Г. Г. Правові засади державної політики
Чехословаччини щодо неслов’янських національних
меншин (1945 – 1948 рр.). – Стаття.
У статті розглянуто політико-правових документів,
які вплинули на формування державної політики відродженої Чехословаччини щодо німецької та угорської
національних меншин протягом 1945–1948 рр.
У повоєнній Чехословаччині угорська та німецька
меншини розглядалися як перешкода на шляху створення виключно слов’янської держави. У Празі добре
пам’ятали міжвоєнний досвід, коли саме ці дві меншини відіграли не останню роль у припиненні існування чехословацької держави. Тому ще під час війни
Е. Бенешем та його оточенням було розроблено документ відомий як «Трансфер населення в ЧСР». Відповідно до нього, Чехословаччина мала стати національною і слов’янською державою з абсолютною перевагою
чехів і словаків.
На сторінках так званої «Кошицької програми»
(квітень 1945 р.) передбачалося покладання на угорську та німецьку меншини колективної відповідальності за підрив чехословацької державності наприкінці
1930-х рр. Німці й угорці, які прибули на територію
Чехословаччини після підписання Мюнхенської угоди
та не підлягали кримінальному переслідуванню, мали
бути негайно виселені. Виняток робився для осіб, які
діяли «в інтересах Чехословаччини».
Юридичне закріплення пункти «Кошицької програми» отримали у низці президентських декретів
виданих протягом 1945 р. Це поставило угорців і німців Чехословаччини у вкрай невигідне становище,
надавши чехословацькому уряду законні підстави для
розгортання щодо них репресивних дій.
Протягом усього досліджуваного періоду влада
надавала перевагу директивно-адміністративним, а
не правовим методам вирішення проблеми національних меншин, що привело до широкого використання
примусових виселень, депортацій тощо. Від цих дій
найбільше постраждали представники німецької
меншини, більшість з яких була позбавлена конституційних прав та депортована. Але й акції з «обміну
населенням» щодо етнічних угорців були організовані
з очевидними порушеннями прав національних меншин. Вже до кінця 1940-х рр. німецька та угорська
меншини фактично припинили своє існування.
Посилання
позиция коммунистов 1945 г. Национальные меньшинства в странах Центральной и Юго-Восточной
Европы: исторический опыт и современное положение / отв. ред. Е. Серапионова. М.: Институт славяноведения РАН, 2014. 552 с. С. 369–389.
2. Drtina P. Československo: můj osud. Praha:
Melantrich, 1992. 428 s.
3. Staněk T. Odsun Němců z Československa 1945–
1947. Praha: Academia, 1991. 536 s.
4. Вовканич І. Чехословаччина в 1945–1948 рр.
Ужгород: Видавництво В. Падяка, 2000. 352 с.
5. Субот О. Політичні переслідування національних меншин у Чехословаччині у 1945–1948 рр.
Наукові записки Національного університету
«Острозька академія». Серія «Історичні науки».
2015. Вип. 24. С. 178 – 187.
6. Sladeček J. Osmašedesatý. Koln: Index, 1980. 314 s.
7. Cesta ke Květnu. Dokumenty o vzniku a vývoji
lidové demokracie v Československu. Svazek 2. Praha:
Nakl. Českosl. Akad. Věd, 1965. 453 s.
8. Zvara J. A magyar nemzetiségi kérdés megoldása
Szlovákiában. Bratislava: Politikai Könyvkiadó, 1965.
213 s.
9. Восточная Европа в документах российский
архивов. 1944–1953. Т. 1. 1944–1948. М.: Сибирский
хронограф, 1997. 985 с.
10. Желицки Б. Международная правовая защита
и венгерское национальное меньшинство. Национальные меньшинства в странах Центральной и Юго-Восточной Европы: исторический опыт и современное
положение / отв. ред. Е. Серапионова. М.: Институт
славяноведения РАН, 2014. 552 с. С. 277–301.
11. Kocsis K., Kocsisné H. Magyarok a határainkon
túl. A Kárpát-Medencében. Budapest: Tankönyvkiadó
Vállalat, 1991. 179 s.
12. Желицки Б. Проблема выселения венгров из
Чехословакии. Национальная политика в странах
формирующегося советского блока. 1944–1948. М. :
Наука, 2004. С. 211–284.
13. Рихлик Я. Венгерское меньшинство в Чехословакии 1948 – 1992 гг. Национальные меньшинства
в странах Центральной и Юго-Восточной Европы:
исторический опыт и современное положение / отв.
ред. Е. Серапионова. М.: Институт славяноведения
РАН, 2014. 552 с. С. 390–404.
