ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ У СФЕРІ ВИБОРЧОГО ПРАВА В УКРАЇНІ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Анотація

Петреченко С. А. Шляхи вдосконалення конституційного законодавства щодо забезпечення гендерної
рівності у сфері виборчого права в Україні в умовах
євроінтеграції. – Стаття.
У статті проведено комплексне дослідження правових гарантій нормативного характеру, визначених
Конституцією та законами України. У ході дослідження встановлено, що принцип гендерної рівності –
основа будови сучасної правової держави. Крім того,
законодавство усіх передових країн визначає рівність
прав чоловіків та жінок, як обов’язкову демократичну
вимогу. Також розкрито питання гендерної рівності
в аспекті виборчого права, проаналізовано досвід Європейського Союзу та міжнародні зобов’язання, взяті
Україною, а також охарактеризовано можливі шляхи
вдосконалення конституційного законодавства на
шляху України до євроінтеграції.
Проблема у забезпеченні ґендерної рівності полягає у тому, що поняття останньої розвинулось під час
його, власне, становлення та розкриття практично.
Ґендерна рівність – це динамічне поняття, його сутність у 21 столітті ледве схожа на те, якою її сприймали
раніше. Її забезпечення вимагає сучасного розуміння
того, що вона являє собою. Сьогодні забезпечення ґендерної рівності – це повний гарант рівності прав, свобод та обов’язків як жінок, так і чоловіків, враховуючи
фізіологічні, соціальні та психологічні особливості
обох статей щодо їх позиції у суспільних відносинах.
Проблематичним є відсутність закріплення на законодавчому рівні поняття «ґендер» та нератифікація Стамбульської конвенції донині. Навіть попри те, що наразі
відбувається фемінізація української мови, втім, досі
відсутні рекомендації щодо запровадження ґендерно
рівноправної мови.
Також в українському законодавстві відсутнє закріплення права на ґендерну ідентичність, а саме, на вільний вибір сексуальної орієнтації. Досі існує прогалина
щодо спеціальної термінології в аспекті позначення
прав і свобод стосовно ґендерної ідентифікації та сексуальної орієнтації. Таким чином, теоретичне підгрунтя у
нашій державі досі не має визначеного стану. Хоч і прийнято спеціальне законодавство, де закріплено головні
терміни для даної сфери, втім, проглядається політика
фемінізації мови, а ґендерно нейтральна лексика стає
звичнішою для суспільства. Проте, з іншого боку,
певні теоретичні проблеми забезпечення ґендерної рівності досі зостаються нагальними для їх вирішення.