МЕТОДОЛОГІЯ ПРАВОВИХ ЯВИЩ В УМОВАХ СУЧАСНОГО ПРАВОВОГО ДИСКУРСУ
Анотація
Кучук А. М., Пекарчук В. М. Методологія правових явищ в умовах сучасного правового дискурсу. –
Стаття.
Стаття присвячена з’ясуванню окремих аспектів
методології сучасного правознавства. Вказуються,
що адекватне сприйняття змісту західних концептів вимагає відповідної методології. Наголошується, що проблематика методології сучасного правознавства і на сьогодні є тим аспектом правничого
дискурсу, що потребує системного і комплексного
пізнання.
Відзначається, що складовою частиною методології сучасного правознавства є тип розуміння права
(правова ідеологія). Кожне національне право має особливості, що виокремлюють його серед інших систем
права конкретних держав. Наявність цих особливостей
обумовлюється, у першу чергу, тісним зв’язком права
з мораллю, звичаями, ментальністю відповідних соціальних груп. Саме це спричиняє необхідність пізнання
права як культурного явища, ураховуючи тип розуміння, що склався у межах відповідного суспільства. У
праві не достатньо закріпити певне правило у офіційному документі для його дії.
Зазначається, що соціокультурні властивості
права, його зв'язок з ментальністю, ідеологією, аксіологією, мораллю набули особливого значення в умовах постмодерну, чому в свою чергу сприяли процеси
глобалізації та інтеграції. Обгрунтовується теза, що
право створюють правники, вони його «відшуковують». Саме тому право буде таким, яким є діяльність
правників. Це актуалізує питання використання герменевтичного підходу для пізнання правових явищ
та проблематику правничої лінгвістики як складового елементу методологічної парадигми сучасного правознавства. В основу такої лінгвістики має
бути покладене постмодерна інтерпретація поняття
«текст», яке може охоплювати й поведінку людини
(в епоху постмодерну предмети і явища набувають
нових конотацій). Герменевтичний підхід дозволяє
інтерпретувати правові явища, від находячи їх сутнісний характер та сучасний зміст.
Резюмується, що методологія сучасного правознавства має свої особливості, що обумовлені природою
права. Складовою гносеології правових явищ має бути
превалюючи концепція розуміння права, що спричиняє необхідність урахування ідеологічного фактору та
застосування аксіологічного та герменевтичного підходів. Вихідним положенням пізнання правових явищ
має бути соціокультурна природа самого права.
К
Посилання
М.Зильберберг, 1909. 118 с.
2. Кельман М.С. Методологія сучасного правознавства: становлення та основні напрями розвитку :
дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.01. Київ, 2013. 449 с.
3. Козюбра М.І. Методологія правознавства і методологія права: співвідношення понять та їх особливості. Право України. 2014. № 1. С. 22-32.
4. Кучук А.М., Пекарчук В.М. Методологія сучасного правознавства: спроба критичного осмислення.
Держава та регіони. Серія: Право. 2021. № 1 (71).
С. 27-31.
5. Report on the Rule of Law Adopted by the Venice Commission at its 86th plenary session (Venice,
25-26 March 2011). URL: http://www.venice.coe.int/
docs/2011/CDL-AD%282011%29003rev-e.pdf
6. Тарахонич Т.І. Право та мораль у системі соціальної регуляції. Проблеми філософії права. 2003. Т. 1.
С. 147-149.
7. Габаковська Х. Аксіологічна природа права:
теоретико-пізнавальний підхід. Вісник Національного університету «Львівська Політехніка». 2017.
С. 67-72.
8. Мелкевик Б. Юридическая эпистемология и ужеправо. Париж : Buenos Book International, 2017. 136 с.
9. Мінченко О.В. Загальнотеоретичні та методологічні засади системи юридико- лінгвістичних знань:
монографія. Київ: Національна академія прокуратури
України. 2019. 384 с.
10. Baudrillard J. La societe de consommation: ses
mythes, ses structures. Gallimard, 1996. 318 p.
