ПІДСУДНІСТЬ ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

Андронов І. В. Підсудність цивільних справ в умовах воєнного стану. – Стаття.
У статті проаналізовано проблему підсудності
цивільних справ та її зміни у випадках знаходження
судів на тимчасово окупованих територіях чи територіях, на яких ведуться активні бойові дії та відновлення підсудності на територіях, звільнених від окупації. Окрему увагу приділено підсудності цивільних
справ за участі внутрішньо переміщених осіб.
Зроблено висновок, що з моменту зміни підсудності за розпорядження Голови Верховного Суду робота
відповідного суду припиняється, а отже він не може
розглядати справи та приймати у них будь-яких судових рішень. З метою максимальної оптимізації судового процесу та дотримання розумних строків судового
розгляду, по можливості, має бути дотримано підхід
«справа слідує за суддею». Якщо ж при передачі справи
за зміненою підсудністю склад суду змінюється, тоді
розгляд справи розпочинається спочатку та у випадку
відновлення роботи суду така справа до нього не повертається, а її розгляд завершується судом, до якого вона
була передана у зв’язку зі зміною підсудності. Так само
не підлягають передачі до судів за відновленою підсудністю справи, провадження у яких було відкрито на
підставі позовних заяв (заяв, скарг), поданих безпосередньо до судів за зміненою підсудністю крім випадків, коли вони потрапили до переведених суддів. Тоді
також повинен виконуватись підхід «справа слідує за
суддею», і судді повертаються на своє постійне робоче
місце з усіма справами.
Якщо у зв’язку з військовими діями, окупацією
окремих територій було втрачено судові справи, відновлення такого судового провадження можливе лише
якщо провадження у таких справах було завершено.
Якщо ж було втрачено матеріали триваючого провадження, то вони відновленню не підлягають, а судовий захист порушеного права можливий лише шляхом
пред’явлення нового позову (заяви, скарги).
Стверджується, що наявний у судовій практиці підхід, за якого довідка про взяття на облік внутрішньо
переміщеної особи не приймається судами як документ,
що підтверджує адресу зареєстрованого місця проживання/перебування особи для цілей визначення підсудності справи є що надмірно формальним та таким, що
не відповідає принципу доступності правосуддя.