ВИЗНАЧЕННЯ ДОСТОВІРНОСТІ ПОКАЗАНЬ СВІДКІВ У ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДОЧИНСТВІ

Анотація

Башкірова Ю. І. Визначення достовірності показань свідків у господарському судочинстві. – Стаття.
У статті розглянуто ознаки показань свідків та
розкрито визначення достовірності та вірогідності
показань свідків як джерела доказів. Визначено, що
питання отримання достовірних показань свідків, які
підлягають доказуванню при розгляді справ у господарському суді, в теорії господарського процесуального
права, належать до основних питань, вирішення яких
пов’язується з реалізацією права на справедливий суд.
Підкреслено, що показання свідка мають свої процесуальні особливості і характеризуються такими
ознаками, а саме це: усне або письмове повідомлення
про факти; повідомлення про відомі йому обставини,
які мають значення для справи; повідомлення, яке
роблять особи, що викликані для допиту як свідки;
повідомлення, яке отримують в установленому законодавством порядку.
Зазначено, що достовірними є докази, створені
(отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які
мають значення для справи. Доказ визнається судом
достовірним, якщо в результаті його дослідження та
оцінки з’ясовується, що в ньому містяться відомості,
які відповідають дійсності.
Наголошено, що достовірним доказом, буде той
доказ, який характеризується точністю, не викликає
сумнівів щодо визначення наявності або відсутності
фактів (обставин), що відносяться до предмету доказування. Процес визначення достовірності доказів є
розумовою діяльністю суду, яка здійснюється за його
внутрішнім переконанням у результаті дослідження та
оцінки.
Визначено, що якщо є певні сумніви щодо достовірності доказів, то таке питання вирішується шляхом
співвідношення даного доказу з іншими доказами,
досліджених судом. Виявлення суперечливих, взаємовиключних відомостей, що містяться у доказах, говорить про недостовірність певного доказу.