ОСОБЛИВОСТІ ПРАВА КОРИСТУВАННЯ ЧУЖИМИ РЕЧАМИ В СТАРОДАВНЬОМУ РИМІ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА СУЧАСНЕ ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
Анотація
Канарик Ю. С. Особливості права користування
чужими речами в Стародавньому Римі та його вплив
на сучасне цивільне право України. – Стаття.
У статті розглянуто особливості права користування
чужими речами в Стародавньому Римі та його вплив на
сучасне цивільне право України. Визначено, що право
Стародавнього Риму відіграло ключову роль у становленні сучасного цивільного законодавства України.
Аналізуючи чинний Цивільний кодекс України, можливо стверджувати, щонайменше половина його положень містить усталені норми римського приватного
права. Не є винятком й інститут права користування
чужими речами, регулювання якого здійснюється
відповідно Розділу ІІ “РЕЧОВІ ПРАВА НА ЧУЖЕ
МАЙНО”. Стисло проаналізовано всі інститути права
на чужі речі відповідно до їхнього застосування в Стародавньому Римі, серед яких найбільш розповсюдженими були сервітути. Зроблено висновки, що римське
приватне право є базисом основою для інституту права
користування чужими речами відповідно до чинного
ЦК України. Збереглася сама структура права на чужі
речі (iure in re aliena). Також сервітутні відносини, що
переважали над випадками застосування інших видів
речових прав в Стародавньому Римі в цілому мають
таку ж правову природу відповідно до ЦК України,
хоча й не мають такого широкого застосування в
Україні. Аналіз інституту суперфіцію та емфітевзису
дозволяє стверджувати, що останні суттєво змінилися
відповідно до цивільного законодавства України. Так,
потребують змін необхідність визначення в законодавстві обов’язку не вирощувати беззмінно сільськогосподарські культури для недопущення погіршення родючості земельної ділянки – стосується емфітевзису.
Щодо суперфіцію, то необхідним є внесення змін до
чинного ЦК України положень щодо переважного
права суперфіціарію на продовження строку його
права користування чужою земельною ділянкою в разі
нормального стану нерухомості та недоцільності її знищення (знесення).
Посилання
«Ін Юре», 2003. Т. 1: Загальна частина. 505 с.
2. Основи римського приватного права: Підручник.
За заг. ред. В. І. Борисової та Л. М. Баранової. Харків.
Право, 2008. 224 с.
3. Орач Є. М. Основи римського приватного права:
навчальний посібник / Є. М. Орач, Б. Й. Тищик. Львів:
Вид. ЛНУ, 2000. 238 с.
4. Ковалик Г. І. Характеристика предіальних сервітутів у Римському приватному праві. Науковий вісник
Ужгородського національного університету : Серія:
Право / редкол. Ю.М. Бисага, Д.М. Белов, С.Б. Булеца
та ін.. Ужгород: Видавничий дім «Гельветика», 2014.
Вип. 24. Т. 1. с. 44–47.
5. О. І. Сліпченко Емфітевзис за римським приватним правом. Часопис цивілістики. 2015. Вип. 18. с.
204-210. URL: http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/
handle/11300/8401/Chasopys%20204-210.pdf.
pdf?sequence=1&isAllowed=y
6. Фролова Н. В. Правове положення договору
емфітевзису за українським законодавством. Актуальні проблеми держави та права. 2014. С. 223- 227.
7. Настечко К. О. Оформлення прав на земельні
ділянки. монографія. Нац. акад. наук України, Ін-т
держави і права ім. В. М. Корецького. Київ. Юрінком
Інтер. 2012. 238 с.
8. Сурженко О. А. Суперфіцій – від римського
до українського права. Теорія і практика правознавства. 2014. Вип. 2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/
tipp_2014_2_11
9. С.А. Маляр, Л.В. Грищенко. Правова природа
користування чужим майном у контексті модернізації цивільного кодексу України. Вісник Луганського
державного університету внутрішніх справ імені
Е.О. Дідоренка, 4(96), 2021 р. с. 184-194. URL: https://
doi.org/10.33766/2524-0323.96.184-194
10. Цивільний кодекс України: Закон України від
16.01.2003 № 435-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/435-15