ДО ПИТАННЯ ТРУДОВОЇ МОБІЛЬНОСТІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ

Анотація

Ковальов О. С. До питання трудової мобільності
інтелектуального потенціалу України. – Стаття.
У статті проаналізовано трудову мобільність інтелектуального потенціалу України, визначено найбільш вагомі чинники, що сприяють та перешкоджають населенню України застосовувати професійні
знання та навички для розвитку економіки країни.
Зазначено, що трудова мобільність є основою трудової міграції і невід’ємним атрибутом ринкових відносин як процес, що тісно пов’язаний зі свободою вибору
місць і видів трудової діяльності. Нині інтелектуальна
міграція притаманна майже всім країнам, і особливо
тим, в яких попит на фахівців з вищою освітою значно
менший ніж їх пропозиція. Ринок праці не в змозі
забезпечити висококваліфікованих фахівців робочими місцями, оскільки розвиток економіки країни не
забезпечує відповідного працевлаштування фахівців з
вищою освітою. У такому випадку країни стають так
званими інтелектуальними донорами, так як значна
частина їх високоосвічених громадян мігрує до економічно розвинених країн. Так, Україна посідає одне з
провідних місць у рейтингу країн-донорів з постачання
інтелектуальних, висококваліфікованих трудових
ресурсів. Основною причиною інтелектуальної міграції
в Україні є наявна глибока криза вітчизняної науки,
яка пов’язана: зі скороченням внутрішніх витрат на
дослідження і розробки; недостатнім матеріально-технічним забезпеченням дослідницького процесу; низькою матеріальною і моральною оцінкою праці учених;
низьким рівнем науково-інформаційного забезпечення
теоретичних досліджень і розробок; відсутністю сучасного наукового устаткування, тощо. Зазначено, що
Україні вкрай необхідно зберегти свій людський, науково-освітній потенціал, зупинити відтік працездатного економічно активного населення, що стає можливим завдяки створення умов для ефективного його
використання. Такими умовами є високопродуктивні
робочі місця, на яких випускають конкурентоздатну
продукцію, що користується попитом на внутрішньому
і світовому ринках, відновлення довіри до влади, ефективне використання людського потенціалу, забезпечення високих стандартів життя. Оскільки, тенденції
інтелектуальної міграції стануть стратегічною загрозою для національної безпеки України.