ЗАКОНОДАВЧІ НОВЕЛИ ЩОДО ВИРІШЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ СПОРІВ

Анотація

Шульга М. В., Ігнатенко І. В., Федчишин Д. В.
Законодавчі новели щодо вирішення земельних спорів. – Стаття.
Останнім часом правові приписи глави 25 «Вирішення земельних спорів», зазнали суттєвих змін. Законодавчі зміни, внесені до Земельного кодексу України
Законом України від 28 квітня 2021 року № 1423-ІХ
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо вдосконалення системи управління та
дерегуляції у сфері земельних відносин», мають бути
імплементовані у практику регулювання земельних
відносин.
Отже у статті узагальнено законодавчі новації, які
стосуються вирішення земельних спорів, від правильного застосування яких уповноваженими органами
залежатиме якість та стан земельного правопорядку
в державі. Передовсім розглянуті новації, які торкнулися кола органів, які вирішують земельні спори,
а також новела чинного законодавства, яке регулює
вирішення земельних спорів, стосується обмежень у
використанні земель. Звернуто увагу на питання щодо
вирішення земельних спорів, які стосуються меж територій об’єднаних територіальних громад. Як відомо,
чинне законодавство наділило певними земельними
повноваженнями як саму об’єднану територіальну громаду, так і її виконавчий комітет. Водночас у структурі
об’єднаних територіальних громад функціонує ще одна
посадова особа – старости населених пунктів. Видається доцільним при наділенні старост земельними
повноваженнями закріпити право цих посадовців розглядати межові земельні спори між громадянами та
юридичними особами.
Проаналізовано спори, зумовлені накладанням
меж земельних ділянок. Певна частина таких спорів
так чи інакше пов’язана з помилками у відомостях
Державного земельного кадастру. У зв’язку з цим
зроблено висновок, що неправильні визначення координат земельної ділянки допускається з вини праців
ників землевпорядної організації, які на договірних
засадах розробили проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Отже при укладанні договору
було б доречним включати до його змісту положення,
яке стосується наслідків допущених у проєкті помилок при встановленні меж земельної ділянки. Йдеться,
зокрема, про розробку необхідної технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення)
меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рахунок винних осіб, а не за рахунок добросовісного власника земельної ділянки.