ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

Литвин О. П. Особливості надання медичної допомоги в умовах воєнного стану. – Стаття.
У статті розглядаються проблеми надання медичної
допомоги і умовах воєнного стану. У роботі проаналізовано медичне сортування як основний чинник при
наданні екстреної медичної допомоги та розглянуто
категорії пацієнтів, які потребують невідкладної допомоги.
Стаття присвячена дослідженню проблем, що виникають під час надання медичної допомоги населенню у
зоні бойових дій, а також ускладненням допомоги внутрішньо переміщеним особам, пацієнтам за кордоном,
громадянам з хронічними захворюваннями та фізичними обмеженнями.
Особливу увагу приділено аналізу національного
законодавства України у сфері медичної діяльності в
умовах воєнного стану.
Проблема надання медичної допомоги полягає
ще й у тому, що українське населення (діти, жінки,
особи похилого віку) перебуває у тяжкому емоційному та психологічному стані, що потребує посилення
психологічної допомоги населенню. Такої допомоги
особливо потребують: особи, які є внутрішньо переміщеними; особи, які перебувають у місцях проведення
активних бойових дій; українські біженці. У вирішенні цієї проблеми надзвичайну допомогу надають
волонтерські організації як в межах України, так і
поза межами країни. Також велику підтримку надають медичні фахівці з інших країн (але складність
цієї допомоги полягає у тому, що не всі українські
громадяни володіють іноземними мовами, а іноземні
спеціалісти здебільшого не розуміють української).
А як відомо, користь від допомоги є тоді, коли є прямий взаємозв’язок між лікарем та пацієнтом. Більшість цивільного населення відчувають себе розгубленими, враженими, з ознаками тривоги або апатії, що
поступово приводить до погіршення стану здоров’я та
обов’язкового втручання медиків задля поліпшення
стану людей, щоб унеможливити прояви посттравматичних стресових розладів.
На підставі розглянутої проблеми зроблено висновки щодо стану законодавчих норм у сфері охорони
здоров’я та надано рекомендації відносно вдосконалення медичних правовідносин між суб’єктами.