«Дрібні  побутові  правочини»  як  основний  вид  правочинів,  які  вчиняють  малолітні  особи

Н. О. Тищук

doi:10.32837/pyuv.v0i1(30).516

Н. О. Тищук Національний університет «Одеська юридична академія» http://orcid.org/0000-0002-6068-9263

DOI: https://doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(30).516

Ключові слова: правочин, дрібний побутовий правочин, малолітня особа, дієздатність

Анотація

У статті здійснено аналіз категорії «дрібний по-
бутовий правочин», проблем зарахування правочи-
нів, які реально вчиняються малолітніми особами,
до зазначеної категорії; встановлено відповідності
віку особи вчинених малолітньою особою правочинів
«дрібним побутовим».
Встановлено, що визначені в законодавстві харак-
терні риси дрібного побутового правочину («побутові
потреби», «відповідність розвитку особи», «невисока
вартість») є доволі оціночними і в кожному окремому
випадку можуть тлумачитися по-іншому. Не можна
говорити про єдині вимоги (рівень) «побітових потреб»
чи «відповідності розвитку особи» для дитини чоти-
рьох, восьми, дванадцяти років, так само як і категорія
«невисока вартість» не є універсальною і має співвід-
носитись із доходом конкретної родини, а тому в кож-
ному окремому випадку допустимий максимальний
розмір грошового еквіваленту правочину має встанов-
люватись окремо.
Дрібні побутові правочини малолітня особа здійс-
нює за рахунок коштів, що надані їй на ці цілі закон-
ними представниками, і досить часто вони вчиняють-
ся за присутності такого представника, що фактично
свідчить про надання ним згоди на укладення відповід-
ного правочину. Якщо ж мова йде про вчинення пра-
вочину малолітньою особою самостійно (наприклад,
купування обіду в школі, канцелярських товарів, або
ж необхідних продуктів до дому), то кошти надаються
законними представниками в необхідному обсязі та
на конкретні цілі, де здебільшого дорослий буде бачити
результат укладеного правочину.
Перелік «побутових потреб» також напряму зале-
жить від розвитку суспільства, а отже, з часом розши-
рюється. Нині до побутових потреб можна зарахувати
оплату послуг інтернет-провайдерів, мобільних опера-
торів, купівлю та оплату товарів і послуг за допомогою
інтернет-магазинів тощо. Перелічені правочини вчи-
няють малолітні як сторона такого правочину. Також є
група правочинів, які вчиняються не самими малоліт-
німи особами, проте на їх користь (малолітня особа є
вигодо набувачем). До правочинів можна зарахувати
договір банківського вкладу, договір про страхуван-
ня на користь третьої особи, договір про управління
майном, договір купівлі-продажу нерухомості, інші
види правочинів, які не передбачені актами цивільно-
го законодавства, але відповідають загальним засадам
цивільного законодавства.

Біографія автора

Н. О. Тищук, Національний університет «Одеська юридична академія»

аспірант кафедри цивільного права

Національний університет «Одеська юридична академія»

Посилання

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15
2. Цивільний кодекс України : науково-практ. ко-
мент.: пояснення, тлумачення, рекомендації з викори-
стання позицій вищих судових інстанцій Міністерства
юстиції, науковців, фахівців: правникам, нотарям,
адвокатам, суддям, викладачам, студентам. Харків :
Страйк, 2009. Т. 2 : Фізична особа, 2009. 296 с.
3. Заїка Ю.О. Українське цивільне право : навч. по-
сібник. Київ : Істина, 2005. 312 с.
4. Словник української мови: в 11 томах. Том 6,
1975. URL: http://sum.in.ua/s/pobut
5. Еникеев М.И. Основи общей и юридической пси-
хологи : учебник. Москва : Юристь, 1996. 631 с.
6. Чорна Ж.Л. Вчинення правочину малолітньою
особою за межами її цивільної дієздатності як підста-
ва його недійсності. Українські наукові записки. 2016.
№ 57. С. 110–117.
7. Веберс Я.Р. Правосубьектность граждан в совет-
ском гражданском и семейном праве. Рига : Зинатне,
1976. 231 с.
8. Белов В.А. Занимательная цивилистика: Во-
просы гражданской правосубъектности и абсолютных
субъективных гражданских прав. Законодательство.
2003. № 6. С. 54–59.
9. Цивільне право : підручник: у 2 т. / за ред В.І. Бо-
рисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. Хар-
ків : Право, 2012. Т. 1. 656 с.
10. Водоп’ян Т.В. Особливості дієздатності малоліт-
ніх у цивільному праві України. Часопис Національно-
го університету «Острозька академія». 2013. № 2(8).
Режим доступу: http://lj.oa.edu.ua/articles/2013/n2/
13vtvtpu.pdf.
11. Бірюков І.А., Заїка Ю.О. Цивільне право Укра-
їни. Загальна частина : навч. посібник. Київ : КНТ,
2006. 480 c.
12. Чорна Ж.Л. Особливості дієздатності малоліт-
ніх і неповнолітніх осіб за цивільним законодавством
України, Росії, Білорусі. Університетські наукові за-
писки. 2010. № 3(35). С. 60–64.
13. Кузнецова Л.Г., Шевченко Я.Н. Граждан-
ско-правовое положение несовершеннолетних. Мо-
сква : Юрид. лит., 1968. 136 с.
14. Міщенко М.В. Характеристика та види пра-
вочинів за участю малолітніх осіб. Науковий вісник
Ужгородського національного університету. 2015.
Вип. 33. Т. 1. С. 138–141.