Пріоритети правового забезпечення кібербезпеки в Україні на сучасному етапі
Анотація
В Україні кібербезпека розглядається як склад-
ник національної безпеки. В останні роки наша краї-
на здійснила низку позитивних кроків для виконання
своїх міжнародних зобов’язань щодо вдосконалення
законодавства про кібербезпеку.
Водночас поряд із позитивною динамікою розвит-
ку законодавства у сфері кібербезпеки варто зазна-
чити, що є необхідність надалі узгодити національне
законодавство з міжнародними стандартами. Зокре-
ма, Закон України «Про основні засади кібербезпе-
ки України» є радше дорожньою картою розробки
майбутніх нормативно-правових актів, а не всеосяж-
ним законом про кібербезпеку, який регулює повний
спектр питань кібербезпеки та відповідає міжнарод-
ним стандартам та найкращим практикам. Експерти
також зазначають проблемні аспекти правового забез-
печення кібербезпеки в Україні: непослідовність та
неузгодженість термінології; відсутність закону про
критичну інфраструктуру; відсутність правил прове-
дення аудиту інформаційної безпеки критично важли-
вих інфраструктурних об’єктів, які мають базуватися
на міжнародних стандартах; дублювання повідомлень
про кіберінциденти; відсутність вимог щодо безпе-
ки та інформації щодо операторів критичної інфра-
структури та постачальників цифрових послуг; від-
сутність довгострокового стратегічного планування
з чітко визначеними проміжними результатами,
термінами та відповідальністю за їх досягнення; бю-
джетні обмеження щодо змоги держави виплачу-
вати конкурентні зарплати для залучення та утри-
мання високопрофесійних фахівців із кібербезпеки.
Оскільки розвиток правової бази кібербезпеки
в Україні пов’язаний із прагненнями європейської
інтеграції України, буде ефективним вдосконалення
національного законодавства про кібербезпеку з ура-
хуванням вимог Угоди про асоціацію між Україною та
ЄС та її державами-членами (2014) та впровадженням
досвіду і найкращих практик та стандартів країн ЄС.
Посилання
в Україні. Правові та інституційні механізми забез-
печення розвитку держави та прав в умовах євроінте-
грації : матеріали міжнар. наук.-практ. конференції.
Одеса, 2016. Т. 1. С. 575–577.
2. Office for the Deputy Director, Acquisition Career
Management, 1996. ArmyRD&A., Томи 996&–998.
3. Рекомендация МСЭ-Т X.1205. Обзор кибербезо-
пасности. Женева: МСЕ, 2010. С. 55. URL: www.itu.int/
ITU-T/recommendations/rec.aspx?rec=9136&lang=ru;
ITU Global Cybersecurity Agenda (GCA) A Framework
for International Cooperationin Cybersecurity.
URL: https://www.intgovforum.org/Substantive_2nd_
IGF/ITU_GCA_E.pdf.
4. Стратегія кібербезпеки України : Указ Пре-
зидента України № 96/2016 від 15.03.2016 р. URL:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/96/2016.
5. Про ратифікацію Конвенції про кіберзло-
чинність : Закон України від 07.09.2005 р. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_575.
6. Стратегія національної безпеки України : Указ
Президента України № 287 від 26.05.2015 р. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/287/2015#n14.
7. Про основні засади забезпечення кібербезпе-
ки України : Закон України від 05.10.2017 р. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19.
8. Правова база української кібербезпеки: загаль-
ний огляд і аналіз. Міжнародна фундація виборчих
систем в Україні. 2019. 35 с.
9. Directive on security of network and information
systems (NIS Directive). URL: https://www.enisa.
europa.eu/topics/nis-directive.
10. Про затвердження Загальних вимог до кіберза-
хисту об’єктів критичної інфраструктури : Постанова
Кабінету Міністрів України № 518 від 19.06.2019 р.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2019-%
D0%BF.
11. Cавчук М.М. Захист інформаційних технологій
та кібербезпека. Стенограма наукової доповіді на за-
сіданні Президії НАН України 25 вересня 2019 року.
Вісник НАН України. 2019. № 11. С. 23–28.
12. Ткачук Т.Ю. Забезпечення інформаційної без-
пеки в умовах євроінтеграції України: правовий ви-
мір : монографія. Київ : ТОВ «Видавничий дім «Ар-
тЕк», 2018. 422 с.
