Зарубіжний досвід окремих країн щодо кримінальної відповідальності за протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань

Анотація

Відповідно до Державної цільової соціальної про-
грами розвитку фізичної культури й спорту на період
до 2020 року, яка визначає провідну роль фізичної
культури й спорту як важливого фактору здорового
способу життя, профілактики захворювань, формуван-
ня гуманістичних цінностей, створення умов для всебіч-
ного гармонійного розвитку людини, сприяння досяг-
ненню фізичної та духовної досконалості людини,
виявлення резервних можливостей організму, фор-
мування патріотичних почуттів у громадян і позитив-
ного іміджу держави у світовій спільноті, й внесення
ст. 369–3 Кримінального кодексу України до переліку
корупційних злочинів, які визначені в примітці до ст.
45 Кримінального кодексу України згідно із Законом
України «Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України у зв’язку з прийняттям Закону України
«Про запобігання корупції»» № 524-ІХ від 04 березня
2020 року, вбачається неабияка увага до питання зло-
чинних проявів у сфері спорту з боку законодавчої гіл-
ки влади України.
У результаті проведеного аналізу законодавства
окремих пострадянських країн у сфері кримінальної
відповідальності за протиправний вплив на результати
офіційних спортивних змагань можна стверджувати:
Кримінальний кодекс Азербайджану, Кримінальний
кодекс Республіки Вірменія та Кримінальний кодекс
Республіки Грузія відбили протиправний вплив на зма-
гання в розділах, пов’язаних з економікою. Пенітен-
ціарний кодекс Естонської Республіки взагалі не має
спеціальної норми, що передбачала б кримінальну від-
повідальність за протиправний вплив на результати
офіційних спортивних змагань.
У ст. 201 Кримінального кодексу Республіки Ві-
рменія та ст. 203 Кримінального кодексу Республіки
Грузія криміналізовано протиправний вплив на про-
фесійні спортивні змагання, що, як і в ст. 369–3 Кри-
мінального кодексу України, обмежує сферу дії таких
норм. Кращим шляхом пішов законодавець Республі-
ки Азербайджан, передбачивши в ст. 192–2 кримі-
нальну відповідальність за маніпуляцію спортивни-
ми змаганнями взагалі. Окрім протиправного впливу
на професійні спортивні змагання у Вірменії та Грузії
криміналізовано протиправний вплив на видовищні
комерційні конкурси. Автор вважає, що криміналіза-
ція протиправного впливу на видовищні комерційні
конкурси в Україні не буде відповідати засадам соці-
альної зумовленості.
У ст. 192–2 Кримінального кодексу Республіки
Азербайджан і ст. 203 Кримінального кодексу Респу-
бліки Грузія законодавець поряд з основним видом 
покарання застосовує покарання у вигляді позбавлен-
ня права обіймати певні посади або займатися певною
діяльністю. Також безпосередньо у примітках до статей
передбачена можливість звільнення особи від кримі-
нальної відповідальності при добровільному повідом-
ленні правоохоронних органів про вчинення злочину,
або якщо злочин вчинено через погрози. Що, на думку
автора, сприяє стимулюванню правосвідомості право-
порушників, які вчинили протиправний вплив, і реалі-
зації завдань кримінального закону.
Автор вважає, що такий позитивний досвід кримі-
нального законодавства розглянутих пострадянських
країн потребує наступних досліджень з метою подаль-
шого обґрунтування або спростування щодо викори-
стання в Кримінальному кодексі України.