Протидія торгівлі людьми в Україні: шляхи вдосконалення правової політики
Анотація
У статті здійснюється аналіз вітчизняної правової
політики протидії торгівлі людьми та надаються реко-
мендації щодо шляхів її вдосконалення. Встановлено,
що проблему протидії торгівлі людьми слід розв’язува-
ти системно у площині створення новітніх дієвих меха-
нізмів протидії такому злочину. Наголошено на важ-
ливості взаємодії владних структур та неурядових
громадських організацій у напрямі протидії торгівлею
людьми. Акцентовано увагу на створенні розгалуже-
ної мережі реінтеграційних, антикризових центрів
реабілітації жертв торгівлі людьми. Зауважено щодо
доцільності моніторингу процесів трудової міграції,
програм регулярного навчання фахівців, які надають
допомогу постраждалим у відповідній сфері. Зазначено
про важливість активізації роботи правоохоронних ор-
ганів у напрямі поінформованості не лише про ризики
потрапляння в ситуацію торгівлі людьми, а й про осо-
бливості реалізації права на відшкодування збитків.
Актуалізовано питання необхідності надання реабілі-
таційних соціально-психологічних послуг постраж-
далим від торгівлі людьми. Констатовано важливість
недопущення повторної віктимізації постраждалих від
торгівлі людьми, застосування не тільки загальних за-
ходів безпеки таких осіб (особиста охорона, зміна доку-
ментів, переселення в інше місце проживання та інші),
але й додаткових (дистанційний допит потерпілого;
впізнання поза візуальним і аудіоспостереженням осо-
би, яку пред’являють для впізнання; створення в судах
спеціальних кімнат очікування для потерпілих; допит
у режимі відеоконференції в процесі досудового розслі-
дування та процесуальні дії у режимі відеоконференції
під час судового провадження та інше).
Посилання
взаємодії органів державної влади та неурядових орга-
нізацій у сфері протидії торгівлі людьми в Україні. Мо-
лодий вчений. 2016. № 4(31). С. 640–644.
2. Закон України «Про безоплатну правову допомо-
гу» від 02.06. 2011 р. Відомості Верховної Ради Украї-
ни. 2011. № 51. Ст. 577.
3. Закон України «Про протидію торгівлі людьми»
від 16.05.2013 р. Відомості Верховної Ради України.
2012. № 19–20. Ст. 173.
4. Закон України «Про ратифікацію Конвенції
Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людь-
ми» від 21.09.2010 р. Відомості Верховної Ради Украї-
ни. 2011. № 5. Ст. 31.
5. Європейська конвенція про відшкодування збит-
ків жертвам насильницьких злочинів ETS № 116 від
24. 11. 1983 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/994_319.
6. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р.
Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25-26.
Ст. 131.
7. Кримінально-процесуальний кодекс від
13.04.2012 р. Відомості Верховної Ради України.
2013. № 9-10, № 11-12, № 13. Ст. 88.
8. Надання соціальних послуг різним групам осіб,
які постраждали від торгівлі людьми : методичні ре-
комендації організації з безпеки та співробітництва
в Європі (ОБСЄ). Київ : Фенікс, 2011. 62 с.
9. Наказ Міністерства юстиції України «Про за-
твердження Методичних рекомендацій щодо організа-
ції надання безоплатної вторинної правової допомоги
місцевими центрами з надання безоплатної вторинної
правової допомоги» від 26.06.2016 р. № 160. URL:
http://consultant.parus.ua/?doc=09OJ628E04.
10. Філіпова Н. Державна політика протидії торгів-
лі людьми в Україні. Ефективність державного управ-
ління. 2011. Вип. 27. С. 179–185.
11. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р.
Відомості Верховної Ради України. 2003. № 40–44.
Ст. 356.