Джерела визначення мобінгу та булінгу у вітчизняній правовій науці

О. О. Назарова

doi:10.32837/pyuv.v0i1(30).540

О. О. Назарова ПВНЗ «Європейський університет» http://orcid.org/0000-0002-4979-7562

DOI: https://doi.org/10.32837/pyuv.v0i1(30).540

Ключові слова: мобінг, булінг, насильство, агресія, колектив

Анотація

У статті досліджено наявні доктринальні визна-
чення мобінгу та булінгу. Зазначено, що дослідження
українських науковців стосовно визначення та харак-
теристики цих явищ в основному спираються на зару-
біжний досвід. Булінг охарактеризовано як умисне,
що не має характеру самозахисту й не санкціоноване
нормативно-правовими актами держави тривале (пов-
торне) фізичне або психологічне насильство з боку
індивіда або групи, яка має певні переваги (фізичні,
психологічні, адміністративні і т. д.) щодо іншого ін-
дивіда, яке відбувається переважно в організованих
колективах із певною особистою метою (наприклад,
бажання заслужити авторитет в однолітків). Зазначе-
но, що булінг не включає кримінальні дії, які почина-
лися як конфлікт та розвилися, тобто серйозне фізич-
не насильство, погрози такого насильства, напади.
Під мобінгом у службовому колективі запропоно-
вано розуміти колективний психологічний терор,
цькування щодо кого-небудь із працівників із боку
його колег, підлеглих або начальства, здійснювані з
метою змусити працівника піти з місця роботи або ос-
лабити міру його соціального або професійного впливу
в колективі. Залежно від рівня управління в загальній
ієрархії підприємства утиски на робочому місці розді-
лено на вертикальні та горизонтальні. Виділено, що
найбільш поширеним є горизонтальний мобінг, який
полягає в психологічному переслідуванні в межах
окремого структурного підрозділу серед працівників
та характеризується недоброзичливим ставленням
до працівника, групи колег або керівників. Причина-
ми виникнення цього мобінгу є заздрість, нудьга, про-
фесійні амбіції, занижена самооцінка, низький рівень
моральних якостей, асоціальний стиль життя, інші
політично-соціальні погляди. Підкреслено, що верти-
кальний мобінг має лінійну спрямованість психоло-
гічного терору від керівника, роботодавця щодо під-
леглого (босінг). Як висновок, зазначено важливість
нормативного закріплення аналізованих явищ для під-
вищення ефективності боротьби з ними.

Біографія автора

О. О. Назарова, ПВНЗ «Європейський університет»

аспірант кафедри кримінального права, процесу та криміналістики

ПВНЗ «Європейський університет»

Посилання

1. Matthiesen S.B., Einarsen S. Perpetrators and
Targets of Bullying at Work: Role Stress and Individual
Differences society. Violence and Victims. 2007. Vol. 22.
№ 6. Pp. 735–753
2. Барліт О.О. Форми і методи подолання (мініміза-
ції) соціально-педагогічної та психологічної проблеми
булінгу в освітньому середовищі. Горизонти освіти.
2012. № 2. С. 44–47.
3. Коваль Г.В., Алєксєєнко Г.О. Сучасні підходи до
визначення та класифікації булінгу в шкільних підліт-
кових колективах. Наукові праці. Педагогіка. 2016.
Випуск 257. Том 269. С. 7–11.
4. Орлов А.Б. Психологическое насилие в семье –
определение, аспекты, основные направления оказа-
ния психо-логической помощи. Психолог в детском
саду. 2000. № 2–3. С. 182–187.
5. Кон И.С. Что такое буллинг и как с ним бороть-
ся? Семья и школа. 2006. № 11. С. 15–17.
6. Лушпай Л.І. Булінг як соціально-педагогічна
проблема та шляхи її вирішення (на прикладі досві-
ду середніх загальноосвітніх шкіл Великої Британії).
Українознавчий альманах. 2010. Вип. 4. С. 126–131.
7. Король А. Причини та наслідки явища булінгу.
Відновне правосуддя в Україні. 2009. № 1–2. 190 с.
8. Лейн Д. Школьная травля (буллинг). Детская
и подростковая психотерапия / Под ред. Д. Лейна и
Э. Миллера. Санкт-Петербург : Питер, 2001. С. 240–274.
9. Randall P. Bullying in Adulthood: Assessing the
Bullies and Their Victims. Florence, KY, USA : Brunner-
Routledge, 2001. URL: http://site.ebrary.com/lib/
bckharkiv/Doc?id=10053591
10. Кормило О. Явище булінгу в освітньому просто-
рі. Проблеми гуманітарних наук. Серія «Психологія».
Випуск 35. 2015. С. 174–179.
11. Євдокимов В.О., Конотопцева Ю.В. Шляхи по-
долання мобінгу в управлінні персоналом державної
служби. Актуальні проблеми державного управління.
2012. № 2(42). С. 331–337.
12. Костюк Н., Субченко Д. Перспективи запро-
вадження механізмів правового регулювання мобін-
гу в Україні. Аспекти публічного управління. 2019.
№ 9-10. Том 7. С. 19–31.
13. Чередніченко Н.А. Мобінг і булінг у трудовому
процесі. Право і безпека. 2012. № 5. С. 285–288.
14. Лагутіна І.В. Мобінг на робочому місці: пра-
вовий аспект. Актуальні проблеми держави і права.
2011. № 37. С. 133–138.
15. Хартія основних прав Європейського Союзу.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_524
(дата звернення 31.03.2020).
16. Європейська соціальна хартія (переглянута).
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_062
(дата звернення 31.03.2020).
17. Кодекс законів про працю України.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08
(дата звернення 31.03.2020).
18. Закон України «Про засади запобіган-
ня та протидії дискримінації в Україні». URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17 (дата
звернення 31.03.2020).
19. Федорова Д.О. Проблеми протидії мобінгу в тру-
дових відносинах в Україні та шляхи їх вирішення.
Науковий вісник Херсонського державного універси-
тету. Серія Юридичні науки. 2015. Випуск 2. Том 2.
С. 88–92.