Повідомлення про підозру як умова здійснення спеціального досудового розслідування
Анотація
Розглянуто процесуальний порядок та особливості
повідомлення про підозру особам, місцезнаходження
яких не встановлене, визначено та класифіковано оз-
наки повідомлення про підозру в спеціальному кри-
мінальному провадженні, охарактеризовано наукові
підходи до визначення ознак підозри, критеріїв обґрун-
тованості підозри, стандарту доказування «обґрунто-
вана підозра». З’ясовано, що, на відміну від обвинува-
чення, підозра не є твердженням про вчинення особою
кримінального правопорушення, а тільки припущен-
ням, яке обґрунтовується і підтверджується доказами,
зібраними у встановленому законом порядку. Підозра є
попереднім висновком та основою для обвинувачення.
Набуття особою статусу підозрюваного, крім переліку
додаткових прав, має суттєві правові наслідки для такої
особи, тому дотримання вимог, що визначають випадки
повідомлення про підозру, її зміст, порядок вручення,
має суттєве значення для подальшої реалізації проце-
суальних дій і заходів, які можливі лише щодо підо-
зрюваного. Визначено, що законодавець не визначає
вимоги щодо змісту діяльності сторони обвинувачення,
що може свідчити про достатність та ефективність дій,
які вживались для повідомлення, передбачений тільки
певний перелік дій, які зобов’язані вжити уповнова-
жені суб’єкти. Зроблено висновок, що зміст дій сто-
рони обвинувачення в разі неможливості вручення
письмового повідомлення про підозру особі внаслідок
невстановлення її місцезнаходження становить: 1) до-
тримання вимог ст. 277 КК України; 2) вжиття заходів
щодо встановлення місцезнаходження особи та їх ре-
зультати; 3) виконання дій, які передбачені ст.ст. 42,
111, 135, 278 та главою 11 КПК України. Достатність
доказів для підозри особи, щодо якої подано клопотан-
ня про здійснення спеціального досудового розсліду-
вання як умову для ухвалення відповідного рішення,
ми пропонуємо розглядати як дані і відомості щодо
встановлення факту учинення злочину та ймовірної
причетності конкретної особи до цього злочину, що
також відповідає визначеній у позиціях Європейсько-
го суду з прав людини формулі поняття «обґрунтована
підозра» – «існування фактів та інформації, які мо-
жуть переконати об’єктивного спостерігача, що осо-
ба, про яку йдеться, могла скоїти правопорушення».
Посилання
вадженні: поняття, ознаки, сутність. Юридичний ча-
сопис Національної академії внутрішніх справ. 2013.
№ 1. С. 238–242.
2. Ухвала Печерського районного суду м. Києва
від 9 вересня 2019 р. Справа № 757/45541/19-к. URL:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/84245968
3. Ухвала Колегії суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва від
13 червня 2017 р. Справа № 11-cc/796/2543/2017. URL:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67257170.
4. Ухвала Херсонського міського суду Херсонської
області від 2 вересня 2019 р. Справа № 766/16638/19.
Н/п 1-кс/766/12758/19. URL: http://reyestr.court.
gov.ua/Review/84003027
5. Методичні рекомендації щодо процесуального
керівництва спеціальним досудовим розслідуванням.
Академія прокуратури України. Схвалено протоко-
лом засідання науково-методичної ради від 25 травня
2017 р. № 4. Київ, 2017. 65 с.
6. Погорецький М. «Обґрунтована підозра»: не-
пізнаний феномен українського кримінального про-
цесу. Закон і бізнес. № 10 (1412) 16.03–22.03.2019.
URL: https://zib.com.ua/ua/136819-yak_minimum_5_
kriteriiv_obruntovanosti_pidozri_mae_vrahovuva.html