Особа як елемент криміналістичної характеристики доведення до банкрутства (ст. 219 Кримінального кодексу України).

Анотація

У статті розглянуто поняття і сутність особи як еле-
менту криміналістичної характеристики криміналь-
ного правопорушення доведення до банкрутства. На
підставі аналізу статистичних даних, слідчої та судової
практики виокремлено ознаки фізичних осіб, які
вчиняють цей вид правопорушення, та обґрунтова-
на доцільність розширення кола суб’єктів, шляхом
включення юридичних осіб. Цей підхід зумовлений
випадками рейдерського захоплення активів підпри-
ємств, які призводять до стійкої фінансової неспро-
можності. Наявні методики розслідування доведення
до банкрутства не містять рекомендацій правоохорон-
ним органам з цього питання. Злочинці намагаються
створити видимість здійснення законної діяльності,
заздалегідь продумують способи вчинення дій, ске-
рованих на доведення до банкрутства, визначають
поетапність укладання заздалегідь невигідних угод,
здійснення фінансово-господарських операцій, забез-
печують конфіденційність домовленостей з іншими
суб’єктами – юридичними особами та фізичними осо-
бами. Очевидно, що для реалізації вказаних дій залу-
чаються «білокомірцеві» особи: 1) керівники підпри-
ємств (генеральні директори, директори, заступники);
2) керівники та/або члени наглядових рад; 3) головні
бухгалтери, фінансисти, керівники планових відділів;
4) юристи, адвокати; 5) охоронні агентства; 6) посадові
особи державних органів, які видають ліцензії та вико-
нують інші дозвільні та контрольні функції.
Автор наводить види юридичних осіб, які залуча-
ються до злочинних дій або на користь яких скерова-
ні неправомірні угоди, підробка документів, зловжи-
вання службовим становищем. Юридичні особи як
суб’єкти доведення до банкрутства можуть бути таких
видів: 1) за ознакою заснування: засновником є керів-
ник підприємства, яке збанкрутувало; засновником
є близькі родичі, члени сім’ї керівника підприєм-
ства; засновником є підставні особи, які фактично
не керують підприємством, а виконують прямі вказів-
ки; засновником є злочинна організована група (осо-
би, які мають судимості, тощо); 2) за видом діяльності
(сферою, видом економічної діяльності): має тотожний
вид економічної діяльності та виробництва; має інший
вид діяльності, але пов’язаний з діяльністю підприєм-
ства-банкрута (постачання тари, сировини, надання
транспортних послуг тощо); юридична особа не має
жодних виробничих зв’язків; 3) за строком існуван-
ня: створена та має тривалу виробничу діяльність; час
створення незначний (передує активним діям щодо
доведення іншої юридичної особи до банкрутства);
4) за персональним складом керівництва: особа, яка має
досвід у сфері діяльності підприємства, яке доводиться
до неспроможності; особа, яка не має досвіду у сфері ді-
яльності підприємства, яке доводиться до неспромож-
ності; керівником підприємства є особа, яка є давнім
партнером у ділових стосунках з керівником підпри-
ємства-банкрута; керівником підприємства є один із
засновників підприємства, що доводиться до банкрут-
ства, який вийшов зі складу його засновників у ре-
зультаті конфлікту з іншими (помста, намагання за-
брати частку свого капіталу); 5) за характеристикою
наслідків керування такою особою підприємствами:
попередній досвід позитивний (в результаті погли-
нання підприємств створена ефективна корпорація);
попередній досвід негативний (всі юридичні особи,
якими керувала ця уповноважена особа, закривалися),
що свідчить про фіктивність з наміром у неправомір-
ний спосіб заволодіти активами.