Універсальні міжнародно-правові стандарти державного управління у сфері забезпечення інформаційної безпеки
Анотація
У статті розкрито зміст універсальних міжнарод-
но-правових стандартів здійснення суверенними дер-
жавами управління у сфері забезпечення інформацій-
ної безпеки. На основі аналізу документів Організації
Об’єднаних Націй у сфері прав людини, а також актів
ООН із питань регулювання інформаційних процесів,
встановлено, що універсальні стандарти є похідни-
ми від загальних принципів здійснення державного
управління, які визнано ООН як універсальні (пріори-
тет дотримання прав людини, демократизм політичної
системи, верховенство закону і т.д.).
Визначено, що основними універсальними міжна-
родно-правовими стандартами державного управління
у сфері забезпечення інформаційної безпеки є: гаран-
тування права кожному вільно шукати, одержувати і
поширювати інформацію та ідеї будь-якими засоба-
ми; вільне висловлення власної думки; забезпечення
балансу між правоохоронними інтересами і повагою
до основних прав людини; сприяння ефективності
кримінальних розслідувань і переслідувань, що стосу-
ються кримінальних правопорушень, пов’язаних із
комп’ютерними системами; криміналізація діянь,
що пов’язані з посяганням на кіберпростір; сприяння
визнанню юридичної сили інформації, яка міститься
в електронних повідомленнях, що використовуються
в процесі налагодження міжнародної торгівлі; забез-
печення гендерної рівності в доступі і використанні
інформаційних технологій; гарантування державою
можливості недостатньо соціально забезпеченим вер-
ствам населення користуватися інформаційними
технологіями, налагодження державно-приватного
партнерства у фінансуванні розвитку інформацій-
но-комунікаційної інфраструктури.
Акцентовано на тому, що практичне втілення уні-
версальних стандартів стане потужним чинником збіль-
шення рівня доступності інформаційно-комунікацій-
них технологій для всіх верств населення держав світу,
буде сприяти розвитку інформаційно-комунікаційної
інфраструктури суверенних держав, дасть додатковий
імпульс для законодавчої регламентації забезпечення
інформаційної безпеки на національному рівні. Зазна-
чено, що міжнародно-правова основа здійснення дер-
жавного управління у сфері забезпечення інформацій-
ної безпеки потребує вдосконалення в частині розробки
і затвердженні окремого акта міжнародного права,
який би містив уніфікований перелік рекомендованих
стандартів для суверенних держав, які б втілювалися
задля забезпечення інформаційної безпеки на націо-
нальному рівні. Означені питання мають стати пріо-
ритетним напрямом подальших наукових розробок.
Посилання
пека та міжнародна інформаційна безпека: пробле-
ма визначення понять. Інтернет-сайт «Правник.
Бібліотека наукової юридичної літератури». URL:
http://www.pravnuk.info/2013-12-27-15-12-23/
120-informacijna-bezpeka-ta-mizhnarodna-informacijna-
bezpeka-problema-viznachennya-1ponyat.html (дата
звернення: 14.04.2020)
2. Коршунова Н.В. Міжнародні та європейські стан-
дарти державної політики. Юридичний часопис Наці-
ональної академії внутрішніх справ. 2017. № 1 (13).
С. 360–370
3. Заброда С.М. Міжнародно-правові стандарти
поліцейської діяльності щодо протидії насильству
в сім’ї. Право і суспільство. 2012. № 2. С. 161–168.
URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pis_2012_2_389 (дата
звернення: 10.04.2020)
4. Про рішення Ради національної безпеки і обо-
рони України від 6 травня 2015 р. «Про Стратегію
національної безпеки України»: Указ Президента від
26.05.2015 р. № 287/2015. Офіційний вісник Президен-
та України. 2015. № 13. Ст. 874.
5. Фролова О.М. Роль ООН в системі міжнарод-
ної інформаційної безпеки. Міжнародні відноси-
ни. Серія «Політичні науки». 2018. № 18–19. URL:
http://journals.iir.kiev.ua/index.php/pol_n/article/
view/3468 (дата звернення: 20.04.2020)
6. Устав Организации Объединённых Наций и Устав
Международного Суда. Офіційний інтернет-сайт Вер-
ховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/995_010 (дата звернення: 19.04.2020)
7. Загальна декларація прав людини. Прийня-
та і проголошена резолюцією 217 A (III) Генераль-
ної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 р. Офіцій-
ний інтернет-сайт Верховної Ради України. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 (дата
звернення: 15.04.2020)
8. Международный пакт о гражданских и политиче-
ских правах. URL: https://www.un.org/ru/documents/
decl_conv/conventions/pactpol.shtml (дата звернення:
14.04.2020)
9. Про ратифікацію Конвенції про кіберзлочин-
ність : Закон України від 07.09.2005 р. № 2824-IV. Ві-
домості Верховної Ради України. 2006. № 5. Ст. 71.
10. Конвенція ООН про використання елек-
тронних повідомлень у міжнародних договорах.
URL: https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/
conventions/elect_com.shtml (дата звернення: 20.04.2020)
11. Бойченко О.В. Міжнародна інформаційна безпе-
ка: проблеми і перспективи. Форум права. 2009. № 3.
С. 74–79. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index.
htm_2009_3_13 (дата звернення: 20.04.2020).
12. Резолюція 60/45, прийнята Генеральною
Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй «Досягнення
у галузі інформатизації та телекомунікацій в контексті
міжнародної безпеки». URL: https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/995_e45/card2#Card (дата звернення:
15.04.2020).
13. Резолюція 64/211, прийнята Генеральною
Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй «Створення
глобальної культури кібербезпеки та оцінка національ-
них зусиль із захисту найважливіших інформацій-
них інфраструктур». URL: https://undocs.org/ru/A/
RES/64/211 (дата звернення: 16.04.2020).
14. Резолюції 65/141, прийнята Генеральною
Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй «Вико-
ристанні інформаційно-комунікаційних технологій
з метою розвитку». URL: https://undocs.org/ru/A/
RES/65/141 (дата звернення: 08.04.2020).
